Стан здоров’я населення України

Інтегральним показником суспільного розвитку країни, відображенням її соціально-економічного та морального стану, могутнім фактором формування демографічного, економічного, трудового та культурного потенціалу суспільства є здоров'я населення, яке за останні роки погіршилося.

Тому одним з приоритетних напрямків досліджень КМІС на сьогодні є вивчення стану здоров'я населення України та функціонування української системи охорони здоров'я.

За даними чергового всеукраїнського опитування, яке проводилось КМІС з 5 по 15 листопада цього року у 110 населених пунктах усіх областей України та Криму , 17.8% дорослих жителів України вважають своє здоров'я "добрим" і тільки 2.1% респондентів зазначили своє здоров'я як "дуже добре". Найбільша частка респондентів (51.4%) оцінюють власний стан здоров'я як середній (ні добрий, ні поганий). 22% кваліфікують свій стан як "поганий" і 6.5% як дуже поганий. Таким чином, загальна сума негативних оцінок (28.5%) перевищує відсоток позитивних (19.9%) та домінуючою оцінкою є "середнє" здоров'я (51.4%).

Одною з причин обрання половиною респондентів середньої відповіді, можна припустити, є фактична необізнаність людей про реальний стан власного здоров'я. З одного боку, вони можуть не знати про деякі свої захворювання, а з іншого - навпаки - приписувати собі неіснуючі хвороби.

Для зручності порівняння даних щодо самооцінки здоров'я за певний проміжок часу був побудований індекс самооцінок здоров'я, який розраховується як середній бал самооцінки здоров'я (від 5 - "дуже добре" до 1 - "дуже погане" здоров'я). Порівнявши значення цього індексу, ми дійшли висновку, що не існує динаміки в оцінці власного стану здоров'я населенням України за останні сім років.

Респондентам також було задано запитання про те, чи задоволені вони власним здоров'ям. Наступна діаграма ілюструє отриманий розподіл.

Як видно, майже вдвічі перевищує кількість тих респондентів, які повністю не задоволені власним здоров'я (21%), порівняно з тими які надали відповідь "повністю задовольняє" (11.9%) . Однак виявилось більше респондентів, яких власний стан здоров'я більше задовольняє, ніж не задовольняє (25.3%), порівняно з тими, які, навпаки, більше не задоволені, ніж задоволені. 23% обрали середню відповідь - "наскільки задовольняє, настільки не задовольняє".

Аналіз взаємозв'язку самооцінки з рядом соціально-демографічних показників показує, що самооцінка здоров'я більше за все залежить від віку респондентів: з віком стан здоров'я погіршується. Існує також кореляція між самооцінкою здоров'я та статтю респондентів: жінки схильні оцінювати своє здоров'я гірше, ніж чоловіки . Наступна діаграма взаємозв'язку індексу самооцінки здоров'я з віком та статтю ілюструє вище наведені твердження.

Якщо об'єднати категорії стану здоров'я "дуже погане" та "погане" в "погане здоров'я", "дуже добре" та "добре" - в "добре", то наявний наступний розподіл, який ще раз підтверджує попередній висновок: жінки оцінюють власний стан здоров'я більш негативно, порівняно з чоловіками: 32.6% оцінюють своє здоров'я як погане, тоді як для чоловіків цей відсоток складає 23.8. Відповідно, 27.5% чоловіків вважають своє здоров'я добрим, на відміну від 13.8% жінок, які обрали такий варіант відповіді.

В межах міжнародного проекту КМІС провів дослідження "Здоров'я та рівень благополуччя в перехідних суспільствах", яке було присвячено вивченню взаємного впливу рівня матеріального благополуччя і здоров'я членів домогосподарств в перехідний період з 10.01.99 по 01.03.2002. За результатами цього дослідження існують чіткі відмінності в самооцінках стану здоров'я залежно від індексу рівня благополуччя, який був побудований для більш ефективного аналізу даних. Адже дані наших досліджень показують, що доход, який повідомляється респондентами, є досить поганим індикатором рівня благополуччя в Україні, оскільки респонденти схильні занижувати доходи своєї родини.

Індекс рівня благополуччя побудований шляхом факторного аналізу наступних п'яти показників:

грошовий доход;

житлові умови;