Тютюнопаління та нікотинова залежність

13. Серцеві хвороби й інсульти більш поширені серед паліїв, ніж серед тих, хто не палить. Паління сигарет є головним чинником коронарної хвороби серця. Нікотин у тютюновому димі викликає істотне збільшення частоти серцевих скорочень і кров'яного тиску. У результаті паління серце змушене працювати з більшим навантаженням і йому потрібно більше кисню. При цьому монооксид вуглецю з тютюнового диму знижує кількість кисню, що переноситься кров'ю до серця. Нікотин і монооксид вуглецю ушкоджують стінки артерій, що мають нормальний просвіток, жироподібні речовини, які циркулюють у крові, просочуються в ці стінки. У результаті стінки артерій покриваються рубцями і товщають, їхній просвіток звужується і майже перекривається. Серцевий м'яз залишається здоровим, тільки якщо є гарний тік крові до нього через коронарні артерії. З плином років, як частина нормального процесу старіння, ці судини поступово звужуються через дегенеративні процеси в їхніх стінках. У паліїв цей процес відбувається швидше звичайного. Часто кров, що протікає через такі звужені судини, раптово звертається з утворенням тромбів (коронарний тромбоз), викликаючи серйозні ушкодження серцевого м'яза. Коронарний тромбоз є поширеною причиною смерті чоловіків і жінок у віці від 35 до 65 років. Розвиток і плин коронарної хвороби серця залежить від кількості випалених сигарет, ступеня вдихання і віку початку паління. Підвищений ризик коронарної хвороби серця серед паліїв різко знижується, як тільки звичка до тютюну припинена. Після приблизно трьох років непаління ризик померти від цієї хвороби стає приблизно таким же, як і в тих, хто не палить. Продовжуючи палити після інфаркту, палій збільшує свої шанси на другий інфаркт. Всі палії мають підвищений ризик розвитку інсульту, проте, якщо палять жінки, що використовують оральні контрацептиви, вони мають у 20 разів більший ризик інфаркту й у 20 разів більший ризик інсульту в порівнянні з жінками, що не використовують оральні контрацептиви і не палять. Крім інсульту, раптового серцевого нападу і коронарної хвороби серця, паління може мати інші серйозні медичні наслідки. Симптомами периферичної судинної хвороби є холодні кисті і стопи, що обумовлено звуженням судин, які несуть кров до рук і ніг. Якщо згусток крові блокує вже звужену артерію, це може призвести до гангрени. Гангрена часто потребує ампутації пальців, рук або ніг. Більшість людей, що страждають периферичною судинною хворобою, є паліями.14. Тютюновий дим містить 43 відомих канцерогенів і сполук, що сприяють формуванню канцерогенів в організмі. Після абсорбції через легені, канцерогени і канцерогенні метаболіти циркулюють в кровотоці організму. Паління також впливає на метаболізм і діяльність ензимів, що також може вплинути на канцерогенез. Рак легенів обумовлений смолами тютюнового диму. Ризик розвитку раку легенів залежить від дози і стажу паління: більший стаж і високе споживання збільшують можливість розвитку хвороби. Палії мають у десять разів більшу можливість померти від раку легенів, ніж ті, хто не палить, а запеклі палії - у 15-25 разів більшу, ніж ті, хто не палить. Припинення паління знижує ризик раку легенів. Через 10 років ризик знижується наполовину. Відповідно до результатів недавнього спільного дослідження Центру Контролю і Профілактики Захворюваності, Національного Інституту Раку й Американського Ракового Товариства у США вперше з 1930-х років знизилася кількість нових випадків раку. Це обумовлено змінами способу життя, особливо зниженням кількості людей, що палять. З 1964 року, коли Головний Лікар США випустив перший звіт про небезпеку паління для здоров'я, кількість американців, що палять, зменшилася на 50%. При цьому в дослідженні висловлюється застереження щодо того, що національні меншини і жінки піддаються більшому ризику: кількість нових випадків раку різко зменшується серед чоловіків, але зростає серед жінок. Це обумовлено тим, що зростання поширеності паління серед жінок відбувалося пізніше, ніж серед чоловіків, і це має як наслідок продовження зростання поширеності раку легенів серед жінок. Крім того, висловлюється застереження, що загальне зниження кількості випадків раку легенів може обернутися назад, якщо зросте поширеність паління серед молоді. Паління є головною причиною раку ротової порожнини, стравоходу і гортані. Ризик підвищується зі збільшенням нараженості диму і знижується при скороченні споживання тютюну. Вживання алкоголю спільно з палінням посилює дію обох чинників і істотно підвищує ризик цих видів раку. Паління, щонайменше, вносить свій внесок і, можливо, є причиною розвитку раку сечового міхура, нирок, підшлункової залози, шлунка, шийки матки і вульви, пеніса, ануса, крові і печінки. Паління впливає на імунну систему. Останні дані дають підстави вважати, що палії з більшою можливістю заражаються ВІЧ-інфекцією (навіть після того, як було прийнято до уваги пов'язану з ризиком поведінку), а у ВІЧ-позитивних паліїв СНІД розвивається швидше, ніж у ВІЧ-позитивних людей, що не палять.

15. Подразні речовини тютюнового диму (смоли, ціаністий водень та інші) обумовлюють розвиток бронхіту й емфіземи. Паління завдає шкоди механізмам фільтрації повітря, що вдихається людиною. Хімічні речовини тютюнового диму, особливо ціаністий водень, акролеїн, аміак, двоокис азоту і формальдегід, чинять прямий згубний вплив на війки, що є частиною природного очисного механізму в легенях людей. Війки - тонкі волосоподібні структури, що покривають трубки бронхів, збирають і виносять вдихувані домішки. Ушкодження цієї системи може призвести до скупчення слизу і токсичних речовин у легенях, збільшуючи, таким чином, можливість розвитку захворювань легенів. Хронічні обструктивні захворювання легенів (ХОЗЛ) охоплюють три окремих, але часто взаємозалежних, процеси розвитку хвороби, як-от: q Хронічне надлишкове виділення слизу, що викликає хронічний кашель. Це може бути пов'язане з початковою стадією інфекції дихальних шляхів (хронічний бронхіт). q Стовщення і звуження дихальних шляхів, що призводить до затруднення подиху. q Ушкодження дрібних дихальних шляхів усередині легенів, яке в остаточному підсумку викликає руйнування еластичних волокон й альвеолярних мішечків (емфізема). Це знижує спроможність легенів до скорочення і розширення, а також зменшує кількість легеневої тканини, через яку кисень може надходити в організм. Всі три процеси ХОЗЛ ведуть до прогресуючої втрати функції легенів. Клінічно важливі стадії емфіземи зустрічаються майже винятково серед паліїв. Важкість емфіземи в паліїв зростає в залежності від кількості сигарет, що випалюються в день, і стажу паління. Майже всі ті, хто випалює більше 20 сигарет у день, виявляють деякий ступінь емфіземи. Хронічна природа цих захворювань означає, що ті, у кого вони розвилися, можуть жити багато років, але з визначеним ступенем дискомфорту і втратою працездатності. У гіршому варіанті, люди, що страждають цими захворюваннями, можуть опинитися в залежності від систем підтримки життя. Приблизно 80% смертей від ХОЗЛ відносяться на рахунок паління. Запеклі палії мають у 30 разів більш високий ризик розвитку ХОЗЛ у порівнянні з тими, хто не палить.16. Шкіра, що відчуває нестачу кисню через паління, стає сухою і сірою. У декількох дослідженнях було показано, що на якість шкіри впливає дія тютюновому диму, незалежно від віку і впливу сонця. Спостерігається, що палії відчувають більш ранню і більш виражену зморщеність обличчя, особливо навколо очей і рота, у залежності від кількості сигарет, що випалюються, і тривалості нараженості дії диму. У багатьох людей, які палять, розвивається "обличчя палія" або зморшки на обличчі. Обличчеві зморшки розходяться під правильними кутами від верхньої і нижньої губ, або ж неглибокі зморшки з'являються на щоках і нижній щелепі. До інших рис обличчя, що постійно відзначаються у паліїв, належать сірий колір шкіри, виснаженість, жорсткий, виснажений, грубий вигляд, а також жовтогарячі, пурпурні або червоні тони шкіри. Дим може впливати на шкіру декількома шляхами. Зовнішній вплив подразних хімічних речовин диму може сприяти хронічній косоокості, сухості або подразненню шкіри або ж обумовлювати ушкодження сполучної тканини. Було також показано, що паління завдає шкоди колагену і еластину, тобто речовинам, що також важливі для збереження пругкості шкіри. Було відзначено, що просвітні кампанії, що згадують про вплив паління на обличчя, можуть зробити більший вплив серед молоді, тому що загроза розвитку інших захворювань може здаватися занадто віддаленою, щоб мати стримуючий вплив. Протягом декількох тижнів після припинення паління колір і вигляд шкіри обличчя поліпшуються, тому що в організм надходить більше кисню.