Тютюнопаління та нікотинова залежність
23. Припинення паління має істотні переваги для здоров'я й істотно знижує ризик більшості пов'язаних із палінням хвороб.
24. Збільшення ваги у тих, хто кинув палити в середньому призводить їх до ваги, подібної до тої, що мають люди тієї ж статі і віку, які ніколи не палили.
25. Підвищення податків на тютюнові вироби збільшить державні прибутки й у той же час скоротить споживання тютюну. Тютюн є унікально небезпечним виробом. Це єдиний легально доступний споживчий продукт, що вбиває при використанні в точній відповідності з розпорядженнями виробника. Уряди повинні використовувати всі наявні в їхньому розпорядженні засоби для зниження споживання цих виробів.
26. Тютюн являє собою значний економічний тягар, який складається з медичних витрат, обумовлених захворюваністю , зниженням продуктивності праці, втратами від пожеж і псування майна, а також втраченого прибутку через ранню смертність.1. Тютюн - це культивована рослина роду Nicotiana. Споживання тютюну в Америці нараховує тисячу років. Є дані, що вже в 1 сторіччі до нашої ери індіанці майя в Центральній Америці палили тютюн на релігійних церемоніях. Сторіччя по тому паління тютюну поширилося на інші частини Північної і Південної Америки. На той час, як у 15 сторіччі прибули європейці, тютюн вирощувався тубільцями в багатьох частинах Америки. Коли Христофор Колумб прибув у Західну півкулю в 1492 році, деякі члени його екіпажу побачили тубільців, що палили і стали першими європейцями, що зіткнулися із тютюном. По поверненні в Іспанію помітили, що один із членів екіпажу Колумба, Родріго де Херес, палить і за це інквізитори кинули його у в'язницю. Місцеві жителі побачили, що дим виходить із його носа, і вирішили, що він заполонений дияволом. У 1560 році французький посол у Португалії Жан Ніко (Jean Nicot) відправив тютюнове насіння королеві-матері Франції, будучи впевненим, що тютюн лікує багато хвороб. На честь Ніко тютюновій рослині було дано ботанічне ім'я Nicotiana, а сторіччя по тому слово нікотин також пішло від його імені. Наприкінці 16 сторіччя сер Вальтер Реліг активно пропагував тютюн в Англії. Згодом паління стало популярним у всій Європі. По мірі того, як споживання тютюну зростало, у деяких країнах намагалися це приборкати. У 1606 році король Іспанії Филип III випустив указ, що обмежував вирощування тютюну. У 1610 році в Японії вийшли укази, спрямовані як проти тих, хто палить, так і проти тих, хто вирощує тютюн. Ще жорсткішим було ставлення до тютюну в Росії, де патріарх відніс паління і нюхання тютюну до категорії смертних гріхів. У 1634 році цар випустив указ проти споживання тютюну, згідно якого палії або продавці тютюну, що попалися вперше, будуть позбавлятися носа. У ряді випадків, при повторному порушенні, винних засуджували до смерті. Папа Римський наказав, щоб люди, що приносять тютюн у Римсько-католицьку церкву, були відлучені від церкви - дим люльок і сигар мішався з пахощами благовоній, а деякі ченці кашляли під час святих пісньоспівань. У 1604 році король Англії Джеймс I анонімно написав "Протест Тютюну", у якому він грунтовно і яскраво засудив цю речовину. Він завершує його таким описом споживання тютюну: "Звичай огидний для очей, противний для носа, шкідливий для мозку, небезпечний для легень, і цей чорний, смердючий дим, що найбільше нагадує жахливий пекельний дим із пекла". Зростання популярності тютюну частково пояснювалася тим, що багато хто вважав, що тютюн має позитивні лікувальні властивості. Проте, були й окремі роботи про те, що тютюн шкідливий. В 1761 році англієць доктор Джон Хілл випустив те, що вважається першим клінічним описом випадку раку, викликаного тютюном. Споживання тютюну здобуло величезний поштовх у 1881 році, коли американцем Джеймсом Бонзаком була запатентована машина для випуску сигарет. Машина, що стала діяти в 1884 році, після поліпшень замінила непродуктивний ручний метод, і такий засіб різко знизив виробничі витрати. До появи сигарет, включаючи самокрутки, споживання тютюну в основному відбувалося у формі паління сигар і трубок, нюхального і жувального тютюну.2. Тільки одна третина населення Земної кулі старше 15 років палить. За оцінками ВООЗ, у світі нараховується 1,1 мільярда паліїв. У світовому масштабі це складає 47% чоловіків і 12% жінок. Найбільша поширеність паління серед чоловіків спостерігається в Південній Кореї (68%), а серед жінок - у Данії (37%). Відповідні цифри для жінок і чоловіків у цих двох країнах складають 7% і 37%. Таким чином, у будь-якій країні палії складають меншість навіть серед дорослого населення. Переважна більшість паліїв живе в країнах, що розвиваються. Відповідно до наявних даних, палить 48% чоловіків і 7% жінок. У розвинутих країнах відповідні цифри складають 42% для чоловіків і 24% для жінок. У такій країні, як Швеція, палить тільки 18% чоловіків і 21% жінок. У країнах із розвинутою ринковою економікою поширеність паління серед чоловіків складає в середньому 37%, у порівнянні з 60% у колишніх соціалістичних країнах Центральної і Східної Європи. Кількість сигарет, що випалюються одним палієм в день, вище в розвинутих країнах (22), ніж у тих, що розвиваються (14). Серед розвинутих країн найбільше щоденне споживання одним палієм - 24 сигарети в день - відзначається в країнах із розвинутою ринковою економікою, тоді як у колишніх соціалістичних країнах Європи відповідна цифра складає в середньому 18. Проте, по мірі того, як вік паляцої частини населення в країнах, що розвиваються, разом із їхньою толерантністю до нікотину буде зростати, щоденне споживання там також, мабуть, зросте. Зростання доходів, очевидно, прискорить цю тенденцію. Протягом останніх двох десятиріч у розподілі епідемії тютюну відбувся значний зсув. Зниження споживання тютюну в розвинутих країнах було урівноважено зростанням споживання його в країнах, що розвиваються. Помітний успіх у контролі над тютюном у деяких країнах був зведений нанівець збільшенням споживання тютюну в інших. У світовому масштабі не спостерігається явного прогресу в зниженні споживання тютюну. Середньосвітове споживання залишається на постійному рівні приблизно: 1650 сигарет на людину в рік із початку 1980-х років.