Тютюнопаління та нікотинова залежність

3. Паління вб'є приблизно половину тих, хто почне палити в підлітковому віці і буде продовжувати палити протягом життя. Сорок років епідеміологічних досліджень у декількох країнах виявили, що паління вбиває приблизно половину стійких паліїв, що призвичилися до цього в підлітковому віці, причому половину з них - до досягнення ними 70 років. Більшість людей знають, що тютюн небезпечний, але лише деякі, навіть серед професіоналів охорони здоров'я, усвідомлюють, наскільки він небезпечний у реальності. Нещодавні дослідження в США показали, що в групі американських хлопчиків 15-річного віку тютюн, згідно з прогнозами, вб'є, перед тим, як вони досягнуть 70 років, у три рази більше з них, ніж наркотики, вбивства, самогубства, СНІД, дорожньо-транспортні пригоди й алкоголь, разом узяті. У Російській Федерації в групі з тисячі 20-річних паліїв, що будуть палити протягом усього свого життя, ми можемо очікувати, що до досягнення ними 70 років одного з них буде вбито, дев'ятеро загинуть у дорожньо-транспортних пригодах, а 250 будуть вбиті палінням. Ці 250 загиблих від паління людей загублять біля 22 років очікуваної тривалості свого життя. І ще 250 людей помруть від пов'язаних із тютюном хвороб після 70 років. У 1990 році в розвинутих країнах паління зумовило 35% усіх смертей чоловіків, що трапилися у середньому віці (35-69 років). Ситуація в країнах , що розвиваються , не набагато краще. Всесвітній Банк нещодавно прийшов до висновку: "Якщо рівень паління не зміниться, через три десятиліття зумовлені тютюном передчасні смерті в світі , що розвивається , перевищать число очікуваних смертей від СНІДу, туберкульозу й ускладнень при народженні дітей, разом узятих". На зустрічі, що відбулась нещодавно в Італії, група міжнародних експертів прийшла до такого висновку: "У всесвітньому масштабі існують тільки дві головних причини передчасної смерті, що зростають - ВІЛ-інфекція та тютюн… Споживання тютюну є значною загрозою для стійкого і рівноправного розвитку… У світі, що розвивається, тютюн являє собою значну проблему не тільки для здоров'я, але і для соціального й економічного розвитку, а також стійкості навколишнього середовища".4. Кожні 10 секунд ще одна людина в світі вмирає завдяки споживанню тютюну. В даний час тютюн щорічно вбиває біля чотирьох мільйонів чоловік у всьому світі, але ця цифра зросте до 10 мільйонів через двадцять-тридцять років, якщо нинішні тенденції паління збережуться. При зберіганні теперішніх тенденцій, близько 500 мільйонів із тих людей, що живуть зараз, - приблизно 9% населення світу - будуть зрештою вбиті тютюном. Починаючи з 1950 року, тютюн вбив 62 мільйони чоловік, тобто більше, ніж загинуло в другій світовій війні. В даний час тютюнова пандемія найбільш гостра в Центральній і Східній Європі, а також у Західному Тихоокеанському Регіоні. Відповідно до оцінок ВООЗ, у 1995 році в Центральній і Східній Європі відбудеться 700 000 смертей, зумовлених тютюном - приблизно четверта частина таких смертей у світі. Більш того, на відміну від країн Західної Європи і Північної Америки, де лише половина або менше таких смертей відбуваються з людьми молодше 70 років, у Центральній і Східній Європі від 60 до 80 % таких смертей відбувається з людьми середнього віку. І ситуація не поліпшується, а погіршується. Тенденції і прогнози споживання тютюну на одного дорослого показують, що споживання в цих країнах є одним з найвищих у світі, у деяких випадках приблизно вдвічі вище середньосвітового, і усе ще продовжує зростати. Тютюн викликає 6% усіх смертей у світі і приблизно 3% глобального тягаря хвороб, відповідно до вимірів за таким показником, як DALY (disability adjusted life years - роки непрацездатності, перелічені на роки втраченого життя), що бере до уваги як захворюваність, так і смертність. Більш того, кількість смертей від тютюну продовжує зростати. До 2020 року при зберіганні теперішніх тенденцій тютюн викличе 12% смертей у світі. У країнах Центральної і Східної Європи тютюн викликає біля 13% DALY. Тютюн також є зростаючою причиною DALY. Приблизно через 10 років очікується, що зумовлені ВІЧ-інфекцією DALY почнуть знижуватися, але тютюнові будуть продовжувати зростати. Вся ця інформація змусила комітет експертів ВООЗ прийти до висновку: Тютюн швидко стає більшою причиною смерті і захворюваності, ніж будь-яке окреме захворювання.

5. Тютюновий дим містить більш 4000 компонентів, багато з яких є фармакологічно активними, токсичними, мутагенними і канцерогенними. Тютюновий дим є дуже різноманітним за складом і містить тисячі хімічних речовин, що потрапляють у повітря в вигляді частинок або газів. Фаза частинок складається зі смоли (яка, у свою чергу, складається з багатьох хімічних речовин), нікотину і бенз(а)пірену. Газова фаза складається з оксиду вуглецю, амонію, діметилнитрозаміну, формальдегіду, ціаністого водню й акролеїну. Деякі з цих речовин мають явно виражені подразні властивості, а біля 60 з них є відомими або можливими канцерогенами (речовинами, що викликають рак). Смола є найбільш небезпечною з хімічних речовин у сигаретах. Хоч люди в основному палять через вплив нікотину на мозок, вони помирають головним чином через вплив смоли. Коли дим потрапляє до рота у вигляді концентрованого аерозолю, він приносить із собою мільйони частинок на кубічний сантиметр. По мірі охолодження він конденсується й утворює смолу, що осідає в дихальних шляхах легенів. Смола є речовиною, що викликає рак і захворювання легенів. Смола викликає параліч очисного процесу в легенях і ушкоджує альвеолярні мішечки. Вона знижує ефективність імунної системи. Оксид вуглецю - це безбарвний газ, що присутній у високих концентраціях у сигаретному димі. Його спроможність з'єднуватися з гемоглобіном у 200 разів вища, ніж у кисню, і тому він заміщає кисень. У зв'язку з цим підвищений рівень оксиду вуглецю в палія зменшує спроможність крові переносити кисень, що позначається на функціонуванні всіх тканин організму. Мозок і м'язи (включаючи серцеву) не можуть діяти у свою повну силу без достатнього надходження кисню, і для того, щоб компенсувати зниження надходження кисню тілу, серце і легені змушені працювати з більшим навантаженням, що викликає проблеми з кровообігом. Монооксид вуглецю також ушкоджує стінки артерій і збільшує ризик звуження коронарних судин, що призводить до серцевих нападів. Ціаністий водень чинить прямий згубний вплив на війки бронхіального дерева (частину природного очисного механізму легенів у людей). Ушкодження цієї системи може призвести до накопичення токсичних агентів у легенях, збільшуючи, таким чином, можливість розвитку хвороби. До інших токсичних агентів тютюнового диму, що прямо впливають на війки в легенях, належать акролеїн, амоній, двооксид азоту і формальдегід. До радіоактивних компонентів, знайдених у дуже високій концентрації в тютюновому димі, належать полоній-210 і калій-40. Крім цього, присутні такі радіоактивні компоненти як радій-226, радій-228 і торій-228. Чітко встановлено, що радіоактивні компоненти є канцерогенами.6. Вживання бездимного тютюну пов'язане зі значним ризиком для здоров'я. Воно не є безпечною заміною паління сигарет та може викликати рак і ряд інших захворювань ротової порожнини, а також призвести до нікотинової залежності. Бездимні тютюнові продукти вживаються шляхом ссання, жування і вдихання без того, щоб тютюн горів. При споживанні через рот нікотин із тютюну абсорбується через слизову оболонку рота, а при споживанні через ніс - через слизувату носа. Бездимний тютюн містить нікотин у такій самій або ж навіть більшій кількості, як і сигарети, а дослідження показали, що споживач бездимного тютюну може досягти такого ж або навіть більш високого рівня нікотину в крові, як і той, хто палить сигарети. Немає ніякого сумніву, що ці продукти викликають залежність. Бездимний тютюн найбільш широко використовується в Скандинавії і США. У деяких країнах (Австралія, Польща, більшість країн ЄС та інші), де його споживання не вкоренилося серед населення, уряди заборонили цей продукт, щоб запобігти розвитку серйозної проблеми охорони суспільного здоров'я. У інших країнах законодавчо прийняті різноманітні форми обмежень. До найбільш помітних медичних наслідків, пов'язаних із бездимним тютюном, належать неприємний запах із рота, зміна кольору зубів і пломб, руйнація зубів, карієс, атрофія ясен, лейкоплакія (дистрофічна зміна слизуватої оболонки), нікотинова залежність і різноманітні форми раку. Споживання бездимного тютюну призводить до виникнення раку ясен, ротової порожнини, глотки, гортані і стравоходу. Також повідомлялося про його зв'язок із розвитком бородавчастих карцином. Бездимний тютюн може також впливати на розвиток серцево-судинних захворювань і інсультів у зв'язку зі зростанням кров'яного тиску, звуженням кровоносних судин і порушенням серцевого ритму. Споживання бездимного тютюну викликає у молодих людей серйозні медичні наслідки, що швидко розвиваються, хоча звичайно не фатальними. Атрофія ясен та/або лейкоплакія зустрічається в приблизно 40-60% споживачів бездимного тютюну. Лейкоплакія - це ушкодження м'якої тканини, що складається з білої плями або нальоту, які не можна видалити. Лейкоплакія в ротовій порожнині з можливістю в 5% несе із собою потенціал виникнення злоякісної пухлини протягом 5 років. Якщо споживання бездимного тютюну припиняється, лейкоплакія поступово регресує або цілком зникає. Оскільки поширеність паління сигарет у деяких індустріальних країнах знижується, тютюнові компанії стали шукати нові продукти, що можна викинути на нові ринки. Бездимний тютюн у формі жувального тютюну був першим із таких продуктів. Два головних виробника в США і Швеції почали агресивну маркетингову кампанію в 1970-х роках. Традиційні продукти одержали нову упаковку і були подані в виді нової модної форми споживання тютюну. Головною метою маркетингу були хлопчики підлітки, але новий продукт також рекламувалася як соціально прийнятна і менш небезпечна альтернатива палінню сигарет. Стратегія була настільки успішною, що в той час як у 1970 році всього близько 1% підлітків і молодих чоловіків у США вживали бездимний тютюн, 1985 року 25% білих чоловіків у віці 18-24 років вживали нюхальний або жувальний тютюн. У Швеції спостерігалася аналогічна тенденція. Успіх цих продуктів підтвердив, який ефект на молодь може чинити реклама тютюнових виробів, і продемонстрував цинізм виробників, що заявляють, що реклама тютюну спрямована тільки на вибір марок, а не на притягнення нових споживачів.7. Нікотин є наркотичною речовиною в тютюні Зусилля по уповільненню тютюнової епідемії часто зводяться нанівець через те, що споживачі тютюну дуже сильно залежать від свого наркотику. Деякі експерти в сфері залежності вважають тютюн найбільш сильним наркотиком, що викликає більш сильну залежність, ніж героїн або кокаїн. Звіт Головного Лікаря США, під назвою "Нікотинова залежність", містить такий висновок: Фармакологічні і поведінкові процеси, що визначають залежність від тютюну, подібні до тих, що визначають залежність від таких наркотиків, як героїн і кокаїн. Нікотин зустрічається природним чином в тютюнових рослинах. У великих кількостях він є дуже токсичним. Доза нікотину, одержувана при палінні, є занадто низькою, щоб викликати гостре отруєння, хоча існує серйозний ризик гострого отруєння для дітей, що заковтують сигарети. Починаючі палії можуть відчувати неприємні токсичні ефекти нікотину, але незабаром розвивається толерантність як результат хронічного споживання тютюну. Поглинання нікотину в організмі залежить від рівнів pН при його надходженні. Поглинання нікотину з кислотного диму сигарет відбувається в легенях. Лужний дим від тютюну з трубок і сигар дозволяє нікотину абсорбуватися через слизувату оболонку в роті. Бездимні тютюнові продукти і нікотинова жувальна гумка (засіб для припинення паління) виготовлені особливим чином, щоб полегшити оральну абсорбцію. Абсорбція через легені є більш швидкою. З легенів нікотин швидко надходить у кров і мозок. Нікотин діє через спеціальні клітинні утворення, або рецептори, розташовані в місцях з'єднання нервових клітин, або синапсах, у мозку і м'язовій тканині. Ці рецептори мають спроможність розпізнавати нікотин і реагувати на нього, коли він є присутнім в організмі. У результаті змінюється робота синапса, тобто спотворюється передача нервового імпульсу, що управляє станом судин, м'язової тканини, залоз зовнішньої або внутрішньої секреції. Коли рецептори сигналізують про присутність нікотину, кров'яний тиск зростає, а периферичний кровообіг сповільнюється. Хвилі в мозку змінюються, що дає поштовх кільком ендокринним і метаболічним ефектам. Психічний і фізичний стан палія, а також ситуація, у якій відбувається паління, може впливати на те, яким чином окрема сигарета буде впливати на психологічне сприйняття і фізіологічну реакцію, наприклад, воно може викликати відчуття як розслабленості, так і бадьорості. У стресових ситуаціях сигарета може діяти як заспокійливий засіб, а в ситуації розслабленості - як стимулянт. Як тільки організм звикне до функціонування при визначеному рівні нікотину в крові, він намагається підтримувати цей рівень, і палії почувають необхідність продовжувати приймати цей наркотик. Переважна більшість регулярних паліїв мають нікотинову залежність. Менш ніж 10% паліїв обмежуються помірним або нечастим палінням, інші рідко обходяться більше години або двох без сигарети. Дані з США показують, що від однієї до двох третин підлітків, що експериментують із сигаретами, стануть звичними паліями. Якщо вимірювати силу інтоксикантів по частці споживачів, що втратили контроль над своїм споживанням речовини, нікотин викликає в сім разів більш сильну залежність, ніж алкоголь. Головна небезпека нікотину полягає в тому, що нікотинова залежність підтримує споживання тютюну. Нікотин як такий не вносить істотного внеску в медичні наслідки паління, включаючи рак, серцеві і легеневі захворювання, можливо, за винятком споживання під час вагітності. Нікотинова замісна терапія (НЗТ), яка проводиться за допомогою жувальної гумки або шкірного пластиру, спрямована на те, щоб допомогти у процесі припинення паління тим паліям, які мають сильну залежність. НЗТ надає замісну дозу нікотину, що допомагає уникнути симптомів скасування нікотину, таких як тяга палити і зміни настрою, коли палій кидає палити. Вона може використовуватися тільки тоді, коли паління припинене. Ці лікарські засоби не містять високотоксичних речовин, що генеруються при згоранні тютюну, і вони також не викликають надлишкових і швидко наростаючих артеріальних концентрацій і надходження нікотину в мозок, що відбувається при палінні сигарет. Огляди міжнародної літератури підтвердили, що якими б не були методи введення, НЗТ більш ефективна, ніж відсутність терапії або плацебо. В одному із звітів зроблена оцінка, що НЗТ могла б допомогти кинути палити приблизно 15% паліїв, що шукають допомоги в припиненні паління.8. При виробництві тютюну звичайно використовується широкий набір хімікалій, включаючи гербіциди, фунгіциди, інсектициди й інші засоби для того, щоб домогтися максимального комерційного виробництва. Доведено, що залишки пестицидів, які містяться в тютюновому димі, можуть затримуватися в організмі палія. Знайдені в тютюні залишки пестицидів і інших забруднювачів грунту можуть також внести свій внесок у накопичення важких металів в організмі. ДДТ і дієлдрин широко використовувалися при вирощуванні тютюну до їхньої заборони в 1981 році, але їхні залишки усе ще виявляються в грунтах і висушеному тютюновому листі. Деякі країни, наприклад, Німеччина, Швейцарія і США встановили верхні дозволені межі вмісту токсичних сільськогосподарських хімікалій у сигаретах. Оскільки вміст смол і нікотину в сигаретах знижується, виробники все більше покладаються на ароматичні додатки для стимулювання міцного запаху тютюну. Серед тих речовин, що додаються в процесі виробництва є також речовини, що підтримують горіння. Прийняті в 1989 році в Канаді законодавчі акти зажадали від виробників розкрити уряду Канади всі складові їхніх виробів. Але замість того, щоб підкоритися цій вимозі, Філіп Моррис прибрав свої марки з канадського ринку. Тютюнова індустрія боїться негативного висвітлення питань про кількість і природу своїх додатків.