Хвороби внутрішніх органів
Парез лицевого нерва спостерігається при пологах з накладанням щипців, при вузькому тазі і сильному здавлюванні привушної ділянки. Характерні ознаки його — це згладження складки носо-губного трикутника, опущення кута рота і звуження очної щілини на хворому боці. Коли дитина плаче, губи перетягуються на здоровий бік. Загальний стан і акт ссання не порушені.
Лікування. Вітамінотерапія (вітаміни групи В, аскорбінова кислота), легкий масаж; з другого тижня хвороби — дибазол (0,0005 г— разова доза).
Прогноз периферичного паралічу лицевого нерва сприятливий. Він зникає через 1—2 міс.
Ураження плечового сплетення може настати як при патологічних, так і при нормальних пологах. Найчастіше родовий параліч виникає в результаті акушерських втручань (вакуум-екстракція, накладання щипців, повертання за ногу, виведення руки). Залежно від того, які гілки сплетення пошкоджені, розрізняють верхній і нижній типи паралічу. Ураження всіх гілок призводить до тотального паралічу.
При верхньому типі паралічу (Дюшена — Ерба— ураження V і VI шийних сегментів) основними симптомами є зведення до тулуба ротованої руки, яка звисає, не згинається у лікті і не піднімається. При цьому зберігається рухливість кисті і пальців.
При нижньому типі паралічу (Дежеріна — Клюмпке — ураження VII і VIII шийних і І грудного сегмента) рухи в ліктьовому і плечовому суглобах збережені. Проте немає рухливості кисті і пальців, немає хватального рефлексу. Відмічається набряк кисті.
Тотальний параліч плечового сплетення, як і двосторонній параліч, зустрічається дуже рідко. Якщо є така патологія, то треба думати про ураження спинного мозку. При тотальному паралічі рука звисає, немає сухожилкових рефлексів, спостерігається виражена атрофія м'язів.
Лікування. Щоб запобігти ускладненням, ураженій кінцівці надають такого положення, яке б забезпечувало спокій і сприятливіші умови для регенерації та відновлення провідності в ураженому нерві. Для цього використовують картонно-дротяні, гіпсові і пластикові шини. До комплексного лікування також входить прозерин, дибазол, вітаміни групи В, фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, електрофорез, фарадизація). У важких випадках лікування триває близько року.
Асфіксія новонароджених дітей
Асфіксія (задушення) -— це термінальний стан, який виникає у зв'язку з порушенням газового обміну плода і новонародженого. При цьому спостерігаються нестача кисню у крові (гіпоксія) і надлишок вуглекислоти (гіперкапнія). Одночасно в організмі нагромаджуються недоокислені продукти клітинного обміну (ацидоз).
Тривала асфіксія супроводиться значними змінами водно-сольової рівноваги і порушеннями ферментативних процесів. Це зумовлює незворотні зміни у життєво важливих органах, передусім у корі великого мозку. Асфіксія є не самостійною хворобою, а наслідком патології вагітності і пологів (токсикози вагітності, несвоєчасне відходження навколоплідних вод, слабка пологова діяльність, обвиття пуповини навколо шиї, справжній вузол пуповини тощо), захворювань матері (цукровий діабет, серцево-судинна патологія, інфекційні хвороби). Асфіксія буває первинною (внутрішньоутробною) і вторинною (набутою).
Найчастішою причиною вторинної асфіксії є патологія легеневої тканини, так звані пневмопатії (ателектаз і набряк легень, гіалінові мембрани, крововиливи у легеневу тканину). Це супроводиться розвитком синдрому дихальних розладів. Клінічно при асфіксії новонароджених спостерігається порушення дихання (судорожне, нерівномірне, поверхневе) або його цілковита відсутність при наявності серцебиття.
Стан немовлят, народжених в асфіксії, оцінюють за шкалою Апгар, яка у 1965 р. була рекомендована ВООЗ для всіх країн світу. Шкала Апгар передбачає оцінку стану новонародженого на основі п'яти найважливіших клінічних ознак: частоти скорочень серця, глибини дихання, забарвлення шкіри, м'язового тонусу, рефлекторної збудливості. Кожна ознака оцінюється за трибальною системою (0, 1, 2 бали).
Початкову оцінку стану новонародженого треба дати протягом перших 60 с після народження, другу — через 5 хв. При оцінці слід дотримуватися суворої об'єктивності. Здорові діти за шкалою Апгар дістають 8—10 балів, а ті, що народилися в асфіксії, 7 і менше балів (табл. 24).Таблиця 24, Шкала Апгар