Хвороби внутрішніх органів
Лікування залежить від тяжкості гемолітичної хвороби новонароджених. У разі легкого перебігу жовтяничної форми застосовують консервативне лікування: внутрішньовенне введення 5—10 % розчину глюкози, 5 % розчину альбуміну або реополіглюкіну (по 10—15 мл на 1 кг маси тіла). Одночасно призначають АТФ, кокарбоксилазу, тіамін, рибофлавін, пірндсжсни, токоферол, аскорбінову кислоту, фенобарбітал, зиксории. Крім того, дитину опромінюють (близько 15 год на добу) лампами денного або синього світла. Для годування використовують донорське грудне молоко.
При середньотяжких і тяжких формах єдиним ефективним методом лікування є замінне переливання крові через вену пуповини. Це вже хірургічне втручання, яке виконують в операційному залі з суворим дотриманням правил асептики. Переливають свіжозаконсервовану тієї самої групи і резус-негативну кров при резус-конфлікті або кров 0 (1) групи однойменної резус-належності при груповому конфлікті. Після замінного переливання обов'язково призначають консервативну терапію.
Профілактика. Жінки, які мають резус-негативну кров, обов'язково повинні оберігати першу вагітність, тому що перша дитина, як правило, народжується здоровою. Цим жінкам у перший день після пологів або аборту слід вводити антирезус-гамма-глобулін. Жінкам, які вже мають протирезусні антитіла, 3—4 рази під час вагітності проводиться гіпосенсибілізація та загально-зміцнювальна терапія в стаціонарі.
Пологові травми
У патології новонароджених досить часто зустрічаються різноманітні пошкодження, пов'язані з пологами. В середньому таких дітей налічується близько 2 %. Кожен плід зазнає силової дії як з боку матки, так і у пологовому каналі, що інтенсивно скорочуються. Пологовий травматизм спостерігається не тільки при патологічних родах (вузький таз, неправильне положення плода тощо), а й при нормальному пологовому акті. Пошкодження новонародженого можуть бути різними як за тяжкістю, так і за місцем їхнього виникнення, Умовно пологовий травматизм можна поділити на дві групи: 1) пошкодження шкіри, підшкірної основи, м'язів, кісток, периферичної нервової системи; 2) ураження центральної нервової системи.
Родова пухлина утворюється в результаті набряку м'яких тканин, застою крові і лімфи, які виникають внаслідок підвищеного тиску на передлежачу частину тіла, її локалізація залежить від положення плода під час пологів. При потиличному передлежанні пухлина розміщується у ділянці тім'яних кісток, при сідничному — на сідницях і супроводиться вираженим набряком статевих органів. Родова пухлина на відміну від кефал-гематоми не обмежується тільки ділянкою однієї кістки, а поширюється на суміжні кістки і зникає протягом однієї-двох діб.
Кефалгематома (кров'яний опух голови) — крововилив між окістям і зовнішньою поверхнею окремих кісток черепа. Вона ніколи не поширюється за межі однієї кістки, не пульсує, не е болючою, лежить на широкій основі, навколо якої пальпується щільний валик. Протягом першого тижня гематома може збільшуватись. Розсмоктується вона через 6—8 тижнів, у деяких випадках кальцинується і костеніє. При невеличкій подряпині гематома може інфікуватися і нагноюватися. У разі великих гематом необхідна пункція з відсмоктуванням крові, що виконують у суворо асептичних умовах.
Пошкодження м'язів. Найчастіше зустрічається гематома грудиноключичнососкового м'яза. У місці його пошкодження промацується веретеноподібне тверде ущільнення завбільшки від лісового горіха до сливи, але без ознак запалення.
Лікування. На 2-му тижні життя легкий масаж, пасивні рухи головою, коригування її положення, іноді хірургічне втручання.Пологи можуть супроводжуватися пошкодженням кістково-суглобового апарату. Найчастішими є переломи ключиці (11 — 12 випадків на 1000 пологів), які виникають у середній третині кістки. В ділянці перелому з'являється незначне припухання м'яких тканин внаслідок набряку і гематоми. Іноді відчувається крепітація. Часто перелому не помічають, виявляючи його тільки після утворення кісткової мозолі. Остання має вигляд пухлини, яка з часом повністю зникає. Загальний стан дитини не порушений, активні рухи здебільшого не обмежені.
Лікування. Відламки зростаються самовільно. Якщо зміщено відламки, накладають пов'язку для їхньої фіксації.
Переломи ребер бувають дуже рідко — тільки при неправильній техніці штучної вентиляції легень.
Ураження периферичної нервової системи.