Методичні вказівки до розрахункових робіт з курсу “Економетрика”
102,212,572,082,543,311,912,232,802,081,62
111,572,311,391,671,681,212,242,001,610,57
Варіант21222324252627282930
РD21D22D23D24D25D26D27D28D29D30
18,048,717,649,807,927,229,038,918,237,94
27,187,536,387,828,596,497,087,337,376,17
35,856,536,016,317,695,496,357,036,405,88
46,016,115,857,686,265,696,646,506,364,72
55,086,154,665,477,075,085,785,635,494,73
64,224,253,776,295,233,264,054,464,583,70
73,303,733,623,694,572,283,713,753,632,95
82,853,012,794,353,612,173,223,023,101,91
92,133,111,942,242,441,912,672,852,451,82
101,551,791,732,112,731,331,781,861,740,92111,211,530,791,551,600,762,001,421,280,29
Тема №3: Виробнича регресія.
У сфері виробництва при аналізі кількісного спів¬відношення показника і факторів у ролі показника можуть виступати: обсяг випущеної продукції, прибуток, товарообіг, рентабельність, собівартість одиниці продукції, фон¬довіддача й інше. Факторами для цих показників можуть бу¬ти: робоча сила, основні засоби або капітал, земля та її на¬дра, продуктивність суспільної праці, рівень розвитку науки, техніки, освіти та інше.
У більш вузькому смислі під виробничою регресією ро¬зуміють залежність між обсягом виробництва (індексом ви¬робництва) і величиною різних виробничих ресурсів. У за¬гальному вигляді виробнича регресія може бути записана так:
Y= F(Х1, Х2...., Хn),
де Y — обсяг виробленої продукції, а Х1, Х2, ... , Хn – фак¬тори, що визначають обсяг виробництва. Виробнича регресія може використовуватися як на мікрорівнях, так і на макрорівнях. У випадку макроекономічної виробничої рег¬ресії народне господарство розглядається як єдина система, що функціонує по принципу «витрата-випуск».
При побудові і використанні моделі виробничої регресії слід пам'ятати, що результати обсягу виробництва згладжуються (усереднюються), разом з тим побудована модель дає можливість зробити якісний аналіз виробництва в цілому.
Одним з часткових випадків виробничої регресії є двофакторна виробнича регресія.
Обсяг виробленої продукції Y взагалі залежить від двох цінових факторів: чисельності робочої сили X1, та основних засобів (капіталу) даної галузі Х2.