Фінансовий план як засіб управління фінансами підприємства

– капіталовкладення, що пов’язані із заміною обладнання;

– капіталовкладення, що дають переваги чи додаткові вигоди.

Капіталовкладення як на практиці, так і в теорії становлять ядро будь-якого бізнесу. Приріст обсягів виробництва та підвищення продуктивності залежать безпосередньо від ефективності капіталовкладень. Підприємство, яке не має бюджету з капіталовкладень, нераціонально використовує кошти через вкладання їх у всі можливі справи – фінансування малоперспективних проектів і відкладання на потім програм із високим потенціалом.

Завершальним кроком у процесі підготовки загального бюджету служить розробка бюджетного бухгалтерського балансу, що характеризує зміни у фінансовому і майновому становищі підприємства за умови виконання запланованих у попередніх бюджетах господарських і фінансових операцій.

Для управління грошовими потоками важливе значення має аналіз та планування руху грошових коштів, що дозволяє деталізувати джерела одержання капіталу і напрямки його використання за відповідний період. З метою одержання інформації при формуванні бухгалтерської звітності передбачено складати “Звіт про рух грошових коштів” (РГК). У ньому наводяться дані про рух коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Усі три розглянутих види діяльності формують єдину суму грошових ресурсів підприємства, нормальне функціонування якого неможливо без постійного переливання грошових потоків з однієї сфери в іншу. Саме існування трьох сфер діяльності організації спрямоване на забезпечення її працездатності. Навіть прибуткова виробничо-господарська діяльність не завжди може приносити достатню суму грошей для придбання позаоборотних засобів (чи нерухомості, устаткування). У подібній ситуації необхідні нові позики, вартість яких повинна компенсуватися майбутніми доходами від інвестицій. В умовах кризи неплатежів підприємства змушені вишукувати додаткове короткострокове фінансування оборотного капіталу. Але витрати на подібні заходи не можуть компенсуватися майбутніми доходами, тому що гроші не були використані для інвестицій.Існує два способи складання Звіту про РГК: прямий і непрямий. Прямий метод вважається більш складним, але більш інформативним, тому що він заснований на вивченні всіх грошових операцій і визначенні, до якого виду діяльності вони належать: основного, інвестиційного чи фінансового. Непрямий метод простіший, оскільки він оперує змінами даних, що відображені у балансі та звіті про фінансові результати.

Проведемо розрахунок руху грошових коштів на умовному прикладі з метою оцінки фінансової привабливості підприємства в 2000 році.

Вихідні дані.

Підприємство протягом 1999-2000 рр. випускало продукцію двох видів – А і Б. Фінансові результати роботи підприємства в 1999 р. наведені у табл. 8.1.

Таблиця 8.1 – Основні фінансово-економічні показники роботи підприємства в 1999 р., тис.грн.

ПоказникСумаДані балансового звіту

на 31 грудня 1999 р.Сума

1. Виручка від реалізації1357. Акціонерний капітал210

2. Виробнича собівартість реалізованої продукції808. Нерозподілений прибуток26

3. Торгові та адміністративні витрати25Усього236

4. Прибуток до виплати податків309. Позаоборотні активи: