Фінансовий план як засіб управління фінансами підприємства

Високий рівень управління підприємством не може бути досягнутий без фінансового планування. Воно забезпечує підприємству успіх на ринку і тісно пов’язане з плануванням виробничо-господарської діяльності.

Фінансове планування – це процес оцінки фінансових потреб підприємства і прийняття рішення про фінансування цих потреб. У процесі фінансового планування забезпечується необхідний попередній контроль за створенням і раціональним використанням фінансових ресурсів. Об'єктами планування є доходи підприємства, включаючи нагромадження, взаємовідносини з державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, обсяг капіталовкладень, обсяг довготермінових кредитів банків на інвестиційні заходи, потреба підприємства у власних оборотних коштах і джерела її покриття.

Планування завжди орієнтується на дані минулого, але намагається визначити і контролювати розвиток підприємства в перспективі. Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей. Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії та прогнозування фінансової діяльності.

За умов ринкової економіки виникає об'єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На вирішення цих питань і спрямована розробка фінансової стратегії – галузі фінансового планування. Як складова частина загальної стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє суттєвий вплив на загальну економічну стратегію.

Теорія фінансової стратегії, досліджуючи об’єктивні економічні закономірності ринкових відносин, розробляє форми та способи виживання й розвитку за нових умов. Фінансова стратегія включає методи та практику формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової стійкості за ринкових умов господарювання.

Фінансова стратегія згідно зі стратегічною метою забезпечує:

– формування та ефективне використання фінансових ресурсів;

– виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;

– відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям;

– визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.

На основі фінансової стратегії розробляються стратегічні, поточні та оперативні плани.

Стратегічні плани — це плани генерального розвитку бізнесу і довгострокової структури організації. У фінансовому аспекті стратегічні плани визначають найважливіші фінансові показники і пропорції відтворення, характеризують інвестиційні стратегії і можливості реінвестування і нагромадження. Такі плани визначають обсяг і структуру фінансових ресурсів, необхідних для збереження підприємства як бізнес-одиниці.

Поточні плани розробляються на основі стратегічних шляхом їхньої деталізації, тобто, якщо перший вид планів дає зразковий перелік фінансових ресурсів, їхній обсяг і напрямки використання, то в рамках поточного планування проводиться взаємозв’язок кожного виду вкладень із джерелами фінансування.

Таким чином, стратегічні плани дають «макроструктуру» фінансових ресурсів (перспективи зміни структури капіталу, пріоритетні напрямки вкладення і запозичення засобів), а поточні характеризують ефективність кожного з можливих джерел фінансування, містять розрахунок ціни капіталу і його складових (акціонерного капіталу, кредитів, позик і т.п.), а також фінансову оцінку основних напрямків діяльності підприємства та шляхів одержання доходу.

Оперативні плани — це короткострокові тактичні плани, безпосередньо пов'язані з досягненням цілей фірми, наприклад, план виробництва, план закупівлі матеріалів і т.п. Оперативні плани входять складовою частиною в річний чи квартальний загальний бюджет підприємства.