Управління прибутком

У процесі побудови системи інформаційного забезпечення керування прибутком управлінський облік покликаний формувати групи показників, що відображають обсяги діяльності, суму і склад витрат, а також суму і склад одержуваних доходів. Ці групи показників формуються у процесі управлінського обліку за відповідними ознаками (рис. 3.1).

Управлінський облік формується індивідуально на кожному підприємстві і повинен бути підпорядкований завданням інформативного забезпечення процесу оперативного керування формуванням і використанням прибутку.Нормативно-довідкові показники включають різні норми і нормативи, розроблені в рамках самого підприємства, — нормативи чисельності; нормативи витрат часу; нормативи обслуговування; нормативи питомих витрат сировини і матеріалів; норми списання малоцінних і швидкозношуваних предметів і т.п. Ця система показників доповнюється різними довідково-нормативними показниками, що діють у цілому чи в країні, чи в галузі, у якій здійснює свою діяльність підприємство, — норми амортизаційних нарахувань; норми відрахувань прибутку в резервний фонд; ставки податків, зборів та інших обов'язкових платежів; терміни сплати податків, страхових зборів, відсотків за кредит; розмір установлених державою мінімальної заробітної плати і соціальних пільг.

Нормативно-довідкові показники формуються в розрізі чотирьох блоків (рис. 3.1). Використання всіх показників, що становлять інтерес, сформованих із зовнішніх і внутрішніх джерел, дозволяє створити на кожному підприємстві цілеспрямовану систему інформаційного забезпечення, орієнтовану як на прийняття стратегічних рішень, так і на ефективне поточне й оперативне керування формуванням і використанням прибутку.

2 Формування прибутку від фінансово-господарської діяльності підприємства

У процесі управління прибутком підприємства важлива роль відводиться формуванню прибутку з операційної діяльності. Основу операційної діяльності більшості підприємств становлять виробничо-комерційна та торгова діяльність, які доповнюються інвестиційною та фінансовою видами діяльності.

Операційна діяльність підприємства постійно відтворюється і здійснюється у вигляді замкнутого циклу. Період повного обороту всієї суми оборотних активів, у процесі якого відбувається послідовна зміна їхніх форм, називається операційним циклом.

Найважливішою характеристикою операційного циклу, що істотно впливає на інтенсивність формування прибутку, є загальна його тривалість. Вона включає період часу від моменту витрати грошових активів на придбання виробничих запасів сировини і матеріалів до надходження коштів від дебіторів за реалізовану їм готову продукцію. Принципова формула, за якою розраховується тривалість операційного циклу підприємства (ПЦ), має наступний вигляд:

ПЦ = Пда + Ппз + Пнп + Пгп + Пдз,(3.1)

де Пда – період обороту грошових активів;

Ппз – період обороту виробничих запасів (сировини,

матеріалів);

ПНП – період перебування оборотних активів у формі незавершеного виробництва продукції;

Пгп – період обороту запасів готової продукції;

Пдз – період інкасації дебіторської заборгованості.

Слід зазначити, що в процесі операційного циклу споживаються не тільки оборотні, але і позаоборотні активи, а також витрати живої праці. Але дві останні групи ресурсів у процесі одного операційного циклу споживаються лише частково, у той час як оборотні активи — цілком. Це і визначає вибір періоду повного обороту оборотних активів як вимірник тривалості одного операційного циклу підприємства.