Практичне застосування механізмів управління запасами матеріалів

Процес управління матеріально-технічними ресурсами в сучасних умовах включає в себе багато складових, кожна з яких потребує дуже ґрунтовного підходу при своєму дослідженні. Саме тому, ми вирішили в роботі не розриватись досліджуючи кожну з них, а ґрунтовно підійти до однієї з основних проблем яка виникає в процесі управління матеріально-технічними ресурсами, а саме проблемі управління запасами матеріалів. При написанні даного розділу ми хотіли показати своє бачення програмного алгоритму, що можна застосувати в інформаційній системі, якій дозволяє спростити і покращити процес управління матеріальними запасами, особливо при залежному попиті. Механізм, що буде запропоновано надалі спирається на ті показники які визначають критерії ефективності роботи відділу матеріально-технічного забезпечення і органічно поєднуватись з системою матеріального стимулювання праці, що запропонована в минулому розділі роботи. За допомогою запропонованого механізму, можна буде виявляти ті матеріали, які необхідно незабаром замовити, а також знати обсяг таких замовлень. У принципі даний механізм є нічим іншим як механізмом визначення рентабельного обсягу замовлення, однак у науковій літературі цей механізм сильно спрощено і він не враховує багатьох аспектів реальності. У контексті реальних умов можуть виникнути додаткові питання, які необхідно вирішити, що б можна було застосувати даний механізм на практиці, от тільки частина з них:

1) Яким чином оцінити доцільність закупівлі тих матеріалів, потреба в яких ще не виникла, однак підприємство вже дало замовлення на інші матеріали в того постачальника, що продає ще не затребувані матеріали ( чи варто купувати в комплекті з необхідними матеріалами, ті матеріали, що ще не потрібні)?

2) Яким чином комбінована закупівля матеріалів вплине на розмір закупівлі кожного матеріалу?

3) Яким чином на розмір замовлення може вплинути форма оплати за продукцію (передоплата, оплата при відвантаженні, відстрочка в оплаті)?

4) Яким образом визначити пріоритетність закупівлі матеріалів?

5) Яким чином врахувати принципи MRP і EOQ при визначенні розміру закупівлі?

Слід зазначити, що в даному механізмі вирішені не усі з задач які може поставити життя, однак даний механізм куди більш досконалий, чим той, що запропоновано в навчальній програмі. Реалізацію даного механізму буде показано на прикладі задач, саме такий механізм може бути реалізований в інформаційній системі.

Реалізація моделі визначення дефіцитних матеріалів і визначення пріоритетності їхньої закупівлі

Для спрощення приймемо, що підприємство користується тільки десятьма (10) матеріалами. Для початку, необхідно визначити які з цих матеріалів вже настав час закупити, а які можуть ще почекати. Відзначимо, що всі матеріали є матеріалами залежного попиту, тобто знаючи точну потребу в них в принципі можна обійтися без методів прогнозування. Однак по деяких матеріалах, потреба в яких поки не з’явилась, потреба може виникнути в будь-який момент, тому що цей матеріал постійно використовується, іншими словами треба враховувати можливу потребу не тільки виходячи з нормативів, але і виходячи з прогнозів по споживанню того або іншого матеріалу. У механізмі програми запропонований механізм пошуку дефіциту по двох цих напрямках.

Нормативна потреба в матеріалах інформаційною системою розраховується виходячи з відображених у ній запусків партій продукції, що виробляється. Система розраховує нормативну потребу в матеріалах необхідних для виробництва кожного конкретного виробу на підставі зв'язків зазначених у дереві об'єкта виробу. Після цього вона підсумовує всі норми по запущеним у виробництво виробам, виробництво яких на даний момент ще продовжується. Однак для запущених у виробництво партій виробів уже могла відбуватись видача матеріалів, тому нормативна потреба програмою коректується за формулою:

Н.п'=Н.п-В.м.;

де Н.п—загальна нормативна потреба в матеріалах по виробах, що знаходяться у виробництві;

В.м.- вже видані матеріали на, ті партії виробів, що знаходяться у виробництві або МВО які відповідають за їх виробництво;

Покажемо приклад розрахунку дефіцитних матеріалів по даному методу.