Сучасний стан менеджменту професійної діяльності керівних кадрів
3. Управлінська спрямованість реалізує такі істотні показники, як інтерес до професії керівника, схильність займатися нею, усвідомлення своїх здібностей, характеру і мотивів вибору певної професії.
Професіоналізм діяльності керівника - друга підструктура, що визначає,| як керівник володіє сучасними методами наукового управління і новими технологіями соціально-культурного програмування. Дана підструктура містить певні складові частини. Це, насамперед, теоретична і практична підготовка керівника до виконання завдань стратегічного і тактичного планування діяльності, управління персоналом. Для сучасного керівника важливого значення набувають знання концептуальних моделей державної культурної політики, тенденцій розвитку культурно-мистецької сфери, соціокультурних тенденцій регіону, що використовуються при розробці програми культурного розвитку регіону.
Слід також виокремити технологічну підготовленість керівника, що передбачає професійне володіння ним технологіями управління людськими ресурсами (ресурсним потенціалом галузі). Готовність керівника впроваджувати свої знання у практику управління відображається у такій складовій концептуальної моделі, як професіоналізм спілкування, співробітництва, взаємодії керівника з колегами, підлеглими, керівництвом.
Ще одна складова - професіоналізм самовдосконалення - компонент, що забезпечує створення динамічної управлінської ситуації у роботі керівника. Останнє стосується не тільки знань, умінь, методів управління і управлінського впливу, а й власної оцінки керівником своєї діяльності.
З огляду на це, постає необхідність зміни у суспільстві погляду на керівника не тільки як на керуючого та адміністратора. Керівник у суспільстві - насамперед працівник (ймовірно, найбільш трудомісткого напряму виробництва стратегії суспільного розвитку та соціальних змін. Тому, змінюючи статус управлінця, ми тим самим, зокрема в культурній галузі, закладаємо об'єктивні передумови модернізації культурно-мистецької сфери і розвитку нових соціально-культурних технологій.
Як наголошує Є. Ходаківський, сьогодні обізнаність у менеджменті є необхідною умовою діяльності кожного урядовця, кожного керівника (9).
Знаний спеціаліст у царині науки управління В. Тарасов наголошує, що сучасній людині властивий рух сходами вертикальної кар'єри (до дипломів, посад тощо). При цьому залишається на периферії сприйняття більш важлива горизонтальна (в термінах автора) кар'єра, - тобто сходження в напрямку підвищення професійної майстерності, вміння робити те, чого не вміють інші. Коли життя надає професіоналу вибір, автор радить здійснити його на користь горизонтальної кар'єри, маючи на увазі, що вертикальна все одно відбудеться як підтвердження зробленого (10).
Вчені зазначають, що причиною невідповідності рівня управлінської праці сучасним вимогам є неспроможність керівників органів державного управління забезпечити належним чином ефективне впровадження "інновацій" в питаннях управління.На думку закордонних фахівців, знань, що отримані у вищих навчальних закладах, вистачає на перші 3-5 років, після чого необхідна перепідготовка. Кваліфікація працівників, за сучасними даними, потребує оновлення кожні 10 років (причому система освіти відстає від рівня розвитку техніки на 15-10 років). Витрати американських компаній та державних установ на перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу складають до 50% прибутку, середня тривалість навчання спеціалістів, зайнятих у господарстві США, збільшилась за 1970-1985 рр. з 8,6 до 13 років; обсяг знань, що припадає на одного зайнятого, зріс у 4 рази. Особливе місце у процесі професіоналізації управління посідає проблема "старіння". Так, у США витрачено близько 300 тис. доларів лише на дослідження цієї проблеми.
"Старіння" має місце тоді, коли окрема особистість під час вирішення певної проблеми використовує точки зору, теорії, поняття та методи, які порівняно з іншими є менш ефективними. Існує декілька видів "старіння":
•"професійне старіння" - стосується знань особистості в її широкій професійній діяльності;
•"старіння, пов'язане з посадою" - йдеться про відношення технічних знань, що вимагаються за посадою, до кількості знань, якими володіє посадова особа. “Старіння” знань і досвіду ускладнює відношення між поколіннями керівників. Фахівці вважають, що проблема морального зносу робочої сили повинна стосуватися кожного менеджера та спеціаліста. Кожний прорахунок керівника державної організації спричиняє негативні наслідки для суспільства.