Маніпулювання суспільною свідомістю: імідж та рекламування

Одним з найпопіиреніших є метод "зосередження", коли група громадян, присутніх під час проголошення промови, після її закінчення обговорює останню. Звичайно, це дає багато корисної інформації для цього лідера.

Спеціалісти з політичної реклами переконані, що, наприклад, виборці обирають людей, а не проблеми чи програми. (Власне кажучи, ще Аристотель у своїй "Риториці" відмічав, що в політичних змаганнях перемагає не той, хто несе істину, а хто майстерно володіє словом). Відтак полстери широко використовують результати психофізіологічних досліджень (аналіз висоти тону голосу, тест шкіри та ін.) для визначення емоційного відгуку на особистість лідера та його погляди.

Саме емоційний відгук свідчить про те, чи має політик "ауру комунікації", яка не піддається визначенню, хоча й є визначальною під час оцінювання іміджу політичного лідера.

Основні іміджі, що їх намагаються створити своїм протеже спеціалісти з політичної реклами, — "людина з народу" та "справжнійлідер".

Під час формування образу "людина з народу" політик зображується як людина, якій притаманні такі цінності, як працелюбність, турбота про сім'ю, патріотизм та ін. (У кожному конкретному випадку бажано дослідити домінуючі в буденній свідомості настанови і відповідно до них створювати імідж політичного лідера.) Одним з надійних засобів досягнення іміджу "народності" є посмішка, проста поведінка, доступність, уміння розповісти анекдот, посміятися.

Задля формування іміджу "справжнійлідер" потрібно переконати громадян у тому, що цей політик здатен узяти на себе відповідальність, що він рішучий і послідовний.

Підтриманню іміджу "гарнийсім'янин" дуже сприяє образ "першої леді", яка має вміло підігрувати, з'являючись на людях разом з політиком і окремо, беручи участь не тільки в політичних, а й культурологічних, доброчинних акціях тощо.

Якщо кандидат має у своєму творчому доробку наукові праці, досягнення в галузі літератури або мистецтва, це стане в пригоді під час формування іміджу "культурналюдина", що допоможе перехопити в конкурентів частину голосів інтелігенції та ін.

Отже, конструюючи імідж політика для кожної з основних категорій населення, бажано передбачати кілька рис характеру кандидата, які імпонуватимуть саме цим категоріям виборців.

Узагалі сучасна наука виокремлює такі основні підходи до формуванняіміджу:

• функціональний (на основі різних типів функціонування об'єктів і суб'єктів політики);

• контекстний (на пристосування до різних контекстів реалізації);

• порівняльний (на зіставленні близьких іміджів).

Функціональний імідж

До нього належать дзеркальний, поточний, бажаний, негативний, множинний іміджі.І.Дзеркальний імідж ("світ мій, дзеркальце, скажи...") відповідає власному уявленню політика або організації про самих себе. Зрозуміло, він здебільшого є позитивним і не враховує думок інших.

2 Поточний імідж (реальний на певний момент) складається на основі сприйняття суб'єкта політики зовнішнім середовищем, виборцями, колегами, мас-медіа.

3. Бажаний імідж є ідеалом, до якого прагне наблизитися суб'єкт політики (лідер, партія чи політичний блок).

4 Негативний імідж є варіантом свідомого створюваного опонентами своєрідного "антиіміджу" визначеному суб'єкту політики.