Взаємозв’язок прибутку підприємства з рухом грошових коштів. Визначення оптимального рівня грошових коштів. Управління дебіторською заборгованістю
ДАmin, ДАmах – відповідно мінімальний і максимальний залишки грошових активів, розраховані раніше.
Корегування потоку платежів з метою зменшення максимальної і середньої потреби в залишках грошових активів здійснюються шляхом його оперативного регулювання (перенесення терміну окремих платежів по завчасному узгодженню з контрагентами).
На першому етапі регулюються декадні терміни витрати коштів (в міру їх надходження), що дозволяє мінімізувати залишки грошових активів у рамках кожного місяця (кварталу). Критерієм оптимальності цього етапу регулювання потоку платежів виступає мінімальний розмір середньоквадратичного відхилення залишку грошових активів підприємства від середнього їхнього значення.
На другому етапі розмір середнього залишку грошових активів оптимізується з обліком резервного запасу цих активів, що передбачається. При цьому спочатку визначається максимальний залишок грошових активів з урахуванням нерівномірності платежів і резервного запасу, а потім – їхній середній залишок.
Вивільнена в процесі коректування потоку платежів сума грошових активів реінвестується в короткострокові фінансові вкладення чи в інші види активів.
Забезпечення прискорення обороту грошових активів визначає необхідність пошуку резервів такого прискорення на підприємстві. Основними з цих резервів є:
– прискорення інкасації коштів, при якому скорочується залишок грошових активів у касі;
– скорочення розрахунків готівкою (наявні грошові розрахунки збільшують залишок грошових активів у касі і скорочують термін користування власними грошовими активами на період проходження платіжних документів постачальників);– скорочення обсягу розрахунків з постачальниками за допомогою акредитивів і чеків, тому що вони відволікають на тривалий період грошові активи з обороту в зв'язку з необхідністю попереднього їхнього резервування на спеціальних рахунках у банках.
Забезпечення рентабельного використання тимчасово вільного залишку грошових активів може бути здійснене за рахунок наступних заходів:
– узгодження з банком умов поточного збереження залишку коштів з виплатою депозитного відсотка (наприклад, шляхом відкриття контокорентного рахунку в банку);
– використання короткострокових грошових інструментів (у першу чергу, депозитних внесків у банках) для тимчасового збереження вільних грошових активів;
– використання високоприбуткових короткострокових фондових інструментів для розміщення резерву грошових активів (короткострокових депозитних сертифікатів, облігацій, казначейських зобов'язань, векселів), але за умови достатньої їхньої ліквідності на фондовому ринку.
Мінімізація втрат використовуваних грошових активів від інфляції здійснюється окремо по коштах у національній та іноземній валютах.
У національній валюті протиінфляційний захист грошових активів забезпечується в тому випадку, якщо норма рентабельності з використовування тимчасово вільного їхнього залишку не нижче темпу інфляції.
У іноземній валюті протиінфляційний захист грошових активів забезпечується вибором відповідної валюти.
Управління дебіторською заборгованістю
На рівень дебіторської заборгованості впливають наступні основні фактори: