Взаємозв’язок прибутку підприємства з рухом грошових коштів. Визначення оптимального рівня грошових коштів. Управління дебіторською заборгованістю

Відповідно проводиться структурний аналіз загальної зміни залишку засобів:

У практиці фінансового аналізу прийнято називати припливом позитивну зміну коштів (+d – -d > 0) і відтоком — негативну зміну коштів (+d – -d > 0).

У нормальній ситуації поточна діяльність підприємства повинна забезпечувати приплив коштів, або цілком покривати відтік засобів від інвестиційної діяльності:

. (5.7)

Після проведення структурного аналізу руху коштів необхідно установити взаємозв'язок отриманого підприємством за звітний період чистого нерозподіленого прибутку і зміни залишку коштів.

Питання про такий взаємозв'язок часто виникає в керівників підприємств: вони хочуть знати, у які кошти втілений нерозподілений прибуток і які фактори обумовлюють відмінність величини прибутку від суми припливу коштів за період. Відповідь на дане питання можна одержати за допомогою використання моделі бухгалтерського балансу:(F-A)+Z+d+rn = КЛ+ K +RP, (5.8)

де F – позаоборотні активи (за первісною чи відновною вартістю);

А – знос амортизованих позаоборотних активів;

Z – запаси;

d – кошти;

rn – дебіторська заборгованість і короткострокові фінансові вкладення;

КЛ – капітал і резерви;

К – кредити і позики;

RP – кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Перетворимо балансову модель наступним чином

d = (КЛ+K+RР+A)-(F+Z+rn)(5.9)

і розглянемо збільшення залишку коштів за звітний період:

d = (КЛ + К+ RP + А) - (F + Z+ rn).(5.10)

Приріст власного капіталу КЛ можна представити у вигляді суми чистого нерозподіленого прибутку звітного року Рч і змін власного капіталу за рахунок інших факторів КВін:

КЛ = Pч + КВін.(5.11)

З урахуванням останнього виразу зміна залишку коштів буде обчислюватися в такий спосіб:

d = Pч+(КЛ + К+ RP + А) - (F + Z+ rn).(5.12)