Організація керівництва. Розподіл завдань керівником

6. Надання певної свободи дії виконавцям.

7. Єдність професійної та особистісної мови спілкування „керівник — завдання — виконавець".

8. Врахування рівня інтелекту працівника та його здібностей, можливостей саморозвитку та самовдосконалення.

9. Логічність та послідовність викладання інформації та формування розпоряджень.

10. Ступінь категоричності форми передавання завдань повинен відповідати ступеню важливості, терміновості.

11. Форма впливу на виконавця є персоніфікованою. Вона повинна:

> залежати від ступеня вольового впливу;

> наводити на думку тих, хто потребує підказування;

> давати прямі розпорядження, нагадувати про необхід¬ність дякувати тим, хто цього потребує;

> у категоричній формі наказувати, вимагати підпо¬рядкування від тих, хто ігнорує поради, вказівки, рекомендації;

> заохочувати за сумлінну працю, карати тих, хто не бажає

виконувати доручені завдання.

12. Інтонація, з якою дається завдання, повинна відповідати конкретній ситуації.

13. Необхідно перевіряти розуміння змісту завдання та алгоритм його виконання.

Усвідомленню поставленого завдання виконавцем сприяє:- вміння менеджера передати підлеглому особисту зацікавленість у чіткому, своєчасному та повному виконанні;

- звертання до підлеглого у тому вигляді, яке для нього є прийнятним;

- запобігання керівником нав'язування власної думки та манери виконання завдання;

- об'єктивізація завдань, що даються;

- адекватне заохочення працівника від ступеня відпові¬дальності завдань, якісних та кількісних характеристик його виконання;

- переконаність виконавця у тому, що конкретне рішення є правильними.

Підлеглий при виконанні доручених завдань має право на помилку, але помилку не навмисну, а випадкову, наслідки якої усуваються, і яка не є систематичною (рис. 14.4).

Перекладання менеджером відповідальності за прорахунки в роботі на підлеглих є ознакою його непрофесійності. Тому йому необхідно боротися з помилками у роботі за допомогою превентивних і коригуючих засобів (рис. 14.5).

Рис. 14.5. Засоби боротьби з помилками

Всередині підприємства обов'язковим є закріплення за посадовою особою певної самостійності та міри відповідальності за виконання своїх обов'язків.