Стан та перспективи розвитку управлінського консультування на підприємствах України

Наприкінці 1997 р. понад 300 компаній уже виконували такі види оцінювання [38]:

1)вартості пакетів акцій приватизованих підприємств;

2)закладної вартості майна у разі кредитування та вексельного обігу;

3)вартості майна у разі страхування;

4)нерухомості як внеску до уставних фондів комбанків;

5)внесків до уставних фондів спільних підприємств;

6)вартості інвестиційних проектів;

7)орендної плати за використання державного майна;

8)нерухомості з метою оподаткування;

9)майна підприємств-банкрутів;

10)різноманітних ризиків (інвестиційних, звичайних, політичних);

11)нематеріальних активів (патенти, авторські права, різні види інтелектуальної власності);

12)початкової вартості інвестиційних зобов’язань щодо продажу об’єктів приватизації на конкурсі.

1998–1999 рр. Розширення спеціалізації. Зареєстровано Українську асоціацію менеджмент-консультантів. Головне статутне завдання асоціації консультантів ― забезпечення якості консалтингових послуг.Процес розширення спеціалізації консалтингових фірм призводить до того, що в нестабільній економіці України спостерігається взаємодія консалтингових послуг та інших видів професійних послуг, які не завжди можна віднести до консалтингових. За даними дослідження 42% консультаційних фірм в Україні займаються тільки консультаційною діяльністю. У 30 % фірм частка консультаційної діяльності в структурі доходів становить 80 % і більше. Кількість організацій, які мають відділи консультування, становить 23 % від загальної кількості всіх українських суб’єктів підприємництва [90].

У 1998 р. зареєстровано Українську асоціацію менеджмент-консультантів (УАМК) за підтримання Фонду державного майна і Світового банку. З ініціативи ФДМУ, Держкомпідприємництва, Мінекономіки України та за підтримання Світового банку створено Український центр реструктуризації і розвитку приватного сектора.

З 1999 р. компанія «Бізнес лайн» почала проводити цільові виставки «Управління підприємством». Виставки супроводжувались конференціями та семінарами. Таку саму тему намагається реалізувати через свої виставки фірма «Євро індекс»[67].

Таким чином, можна побачити, що на третьому етапі було сформовано основу консалтингової інфраструктури.

2000 р. Конкурентоспроможність. 2000 рік характеризується підвищенням конкурентної боротьби між вітчизняними та іноземними компаніями. З'являються значні переваги особливостей консультування українських консультантів над зарубіжними. Так, розуміння проблем вітчизняного консалтингу на підприємствах «із середини» і використання способів їх вирішення згідно з менталітетом, національними особливостями, знаннями українського ринку починають домінувати над професійною освітою і досвідом західних фірм. Іноземні консультанти у своїй діяльності звикли розпочинати процес роботи на підприємстві, спрямовуючи його у правильне русло, а потім передоручати керівництво керівникам підприємств. Вони не усвідомлювали, що перетворення в економіці України є новими для вітчизняних фірм. Українські консалтингові компанії не схильні віддавати контроль в «чужі руки», тому їх діяльність супроводжується тренінгами і безпосереднім управлінням ведення процесу.