Повноваження, делегування повноважень, мотивація

I Фізіологічні або базові потреби (їжа, тепло, житло).

Згідно з А. Маслоу перші дві групи потреб є первинними (вимагають першочергового задоволення), три інші – вторинними. Людина передусім задовольнятиме перші дві групи потреб, що слід брати до уваги. При цьому на формування потреб значною мірою впливають міжнаціональні особливості, рівень культури, освіти, правове забезпечення рівності при задоволенні потреб підлеглих з вигодою для організації.

• Теорія Д. Мак-Клелланда.

Згідно з теорією потреб Девіда Мак-Клелланда при стимулюванні працівників слід враховувати вторинні потреби влади, успіху, та причетності, оскільки на сучасному етапі розвитку суспільства первинні потреби у більшої частини населення вже задоволені.

Потреба влади виявляється як бажання впливати на інших людей.

Потреба успіху задовольняється не проголошенням успіху людини, що лише підтверджує його статус, а процесом доведення роботи до успішного завершення. Не має значення наскільки сильно розвинута в людині потреба успіху. Якщо організація не забезпечить людині можливостей для виявлення ініціативи і відповідної винагороди, то вона ніколи не досягне успіху.

Потреба в співучасті проявляється у бажанні людей бути в колі друзів, налагодженні дружніх взаємин, допомозі іншим. Люди з розвинутою потребою в співучасті завжди цікавляться роботою, що надає їм можливість соціального спілкування.

• Теорія Ф. Герцберга.

У двофакторній теорії Фредеріка Герцберга усі фактори поділено на

гігієнічні:

- політика фірми й адміністрації;

- умови роботи;

- заробітна плата;

- стосунки з начальником, колегами, підлеглими;

- рівень безпосереднього контролю за роботою;

та мотиваційні:

- успіх;

- просування за службовою ієрархією;

- визнання і схвалення результатів роботи;

- високий ступінь відповідальності;

- можливості творчого й ділового зростання.

Прикладне значення цієї теорії ґрунтується на визнанні того, що праця, яка приносить задоволення, сприяє поліпшенню психологічного здоров'я людини. Трудові успіхи, визнання заслуг, ступінь відповідальності, службове та професійне зростання посилюють позитивні мотиви поведінки людини в процесі роботи, оскільки підвищують рівень задоволення роботою.