Менеджмент підприємства в кризових ситуаціях (санаторій “Косів”)

Керівнику, менеджеру необхідно вміти передбачати причини кризи та джерела виникнення кризових ситуацій, а також потрібно мати заздалегідь спроектований механізм їхнього розв’язаня. Менеджер в кризових ситуаціях повинен швидко і адекватно реагувати на розвиток подій, що склалися. Високо кваліфікований менеджер непропустить жодного кроку проблеми й ухвалення рішення, суть яких зводиться до наступного:

–вивчити ситуацію;

–провести аналіз підприємства;

–визначити мету;

–зібрати факти;

–врахувати та оцінити можливі способи дій;

–оцінити можливі наслідки передбачуваних дій;

–прийняти рішення і втілити його у життя;

–слідкувати і координувати реалізацію рішень;

–підвести підсумки і дати оцінку виконуваних дій.

Менеджер з антикризового управління повинен володіти такими особистими якостями, як:

1.високий професіоналізм у таких галузях, як фінансовий менеджмент, економіка, маркетинг, менеджмент, господарське право;

2.досвід практичної діяльності;

3.ініціативність, спроможнгість до активних дій щодо виведення підприємства з кризи, незважаючи на окремі невдачі, промахи і неефективність рішення;

4.творчий підхід, спроможність до побудови нестандартних бізнес-схем і програм;

5.бізнес-інтуіція, спроможність до передчуття одержання прибутку і досягнення поставленої мети;

6.висока відповідальність за доручену справу;

7.вміння працювати в команді, прислухатись до думки фахівців підприємства і бути їх лідером;

8.високі морально-етичні якості, відповідальність за використання конфіденційної інформації тощо.

Крім особистих якостей ефективної діяльності антикризового керуючого визначається певними чинниками (передумови, що мають бути створені для нього) такі як:

–повна передача повноважень і відповідальність за результати діяльності підприємства в період проведення антикризових процедур;

–доступність до всієї інформації, що стосується діяльності підприємства і його взаємовідносин із зовнішнім середовищем;

–створення дійового механізму зацікавленості (матеріального і морального) в подоланні кризи і збереження підприємства якжиттєздатного суб’єкта.