Менеджмент інновацій

Дефіцит чи обмеження можливостей членів організації в їхній діяльності заміняється в даному випадку створенням умов для вільного пошуку можливостей і їх найбільш повного використання. Для інноваційної організації важливо те. наскільки в ній представ¬лені елементи індивідуалістської структури і культури, що, в кінце¬вому рахунку, визначає конкурентоспроможність організації в умо¬вах соціально орієнтованої ринкової економіки.

У даний час в галузях високих технологій і в швидко зростаючих галузях з'явилися організації, що одержали назву едхократичних (від англ, adhocracy — спеціальний, влаштований для даної мети). Вони проектуються для виконання нестандартних і складних робіт. Влада в них заснована на знанні і компетентності, а не на позиції в ієрархії менеджменту.

Ключовою у едхократії є компетентність, і вона цінується найви¬щим чином. Контроль у менеджменті підтримується встановленням цілей. Засоби досягнення цілей вибираються самими виконавцями. Кожен безпосередньо відповідає за свої дії. і винагороджується той. хто домагається успіху. У едхократичній організації індивід зазнає сильного утиску ззовні, що частково послабляється груповою робо¬тою, що створює почуття спільності в роботі. Ризик так само, як і ви¬нагорода, поділяється між учасниками.

Формальності не типові для едхократичної організації і зводять¬ся в ній до мінімуму. Це відноситься до ієрархії, робочих умов і приміщення, пільг, одягу і т.п.

Едхократичній організації властивий високий ступінь волі в діях персонал); але її найважливішим результатом є якісне виконання ро¬боти й уміння вирішувати виникаючі проблеми. Ключовими елемен¬тами едхократії є наступні:

робота в галузях з високою чи складною технологією, що вимагає творчості, новаторства й ефективної спільної роботи;

фахівці є висококваліфікованими експертами у своїй справі, вико¬нують складні виробничі операції і вміють контактувати один з одним високоефективним чином;

структура має органічну основу і чітко не визначена, переважають, неформальні і горизонтальні зв'язки. Ієрархічна побудова постій¬но міняється. У багатьох менеджерів немає твердої прив'язки до якоїсь одної роботи. Частини структури зберігаються в невеликих розмірах;

право прийняття рішень і влада засновані на експертних знаннях, фінансовий контроль здійснюється зверху;

система винагороди будується на внеску фахівця, його компе¬тенції і ступені участі в загальній роботі, винагорода носить гру¬повий характер;

відносини по вертикалі і горизонталі переважно носять неформаль¬ний характер, нерідко відсутня схема структури такої організації. У розвиток матричних організацій у даний час створюються багатомірні організації, що поєднують роботи з орієнтацією на викори¬стання ресурсів і одержання результатів, як у матричних організаці¬ях, і додатково на територію, ринок і споживача.

Основою багатомірної організації є автономна робоча група чи цільовий творчий колектив, що одночасно виконують три завдання:

• забезпечення виробничої діяльності необхідними ресурсами;

• виробництво для конкретного споживача, ринку чи території, про¬дукту чи послуги;

• обслуговування конкретного споживача, розвиток чи проникнення на конкретний ринок, проведення операції в межах визначеної те¬риторії.

За сукупністю виконуваних завдань такі автономні групи чи ЦТК (цільові творчі колективи) одержують звичайно статус центру при¬бутку, а в окремих випадках можуть бути самостійними організація¬ми. Однак в обох випадках вони тим чи іншим способом обкладають¬ся внутріорганізаційними податками.