Менеджмент як наука, практика і мистецтво. Першовідкривачі ідей менеджменту. Організаційні форми бізнесу

-створення системи внутрішньовиробничих, організаційно-правових документів для комплексної регламентації діяльності апарату управління (положень про відділки і служби, посадових інструкцій, алгоритмів і стандартів на функції менеджменту й окремі види управлінської діяльності);

-розробка і дотримання раціональних процедур здійснення управлінських операцій;

-правильне поєднання в менеджменті кількісних і евристичних методів;

-використання сучасної оргтехніки і спеціальних прийомів, що полегшують пошук альтернатив, вибір і обґрунтування варіантів рішень та використання їх (метод “мозкової атаки”, таблиці рішень, карти управлінських процедур, технологічні карти на документ, посадові операційні карти тощо);

-повне врахування вимог законів формальної логіки (тотожності, протиріччя, виключення третього, достатньої підстави) і широке використання її категорій (мислення, судження, висновок, силогізм, досвід, спростування, асоціація, рефлексія, інтуїція та ін.).

До технології менеджменту ставляться й інші вимоги:

-єдність технологічного процесу, яка повинна забезпечувати поєднання робіт з таким розрахунком, щоб виключити взаємні перешкоди;

-неперервність технологічного процесу;

-мінімальна вартість і трудомісткість технологічних процесів;

-рівномірність завантаження апарату управління.5.Елементи комунікаційного процесу.

Основні функції комунікаційного процесу полягають у досягненні соціальної спільності при збереженні індивідуальності кожного її елемента.

Існує вісім базових елементів комунікаційного процесу:

1)Відправник – передавач, що генерує ідеї або збирає інформацію і передає її. Ним може бути індивід або група разом працюючих людей. Джерелом може бути громадський інститут або організація, хоча і в цьому випадку джерелом повідомлення буде певна особа, на яку покладається обов’язок по підготовці і передачі інформації;

2)Кодування – процес перетворення ідей у символи, зображення, рисунки, форми, звуки, мову і т.д. Тобто, перш ніж передавати ідею, відправник повинен за допомогою символів закодувати її, використавши для цього слова, інтонації, жести (мову тіла) і надати ідеї гарну “упаковку”;

3)Повідомлення – сукупність символів, власне інформація, що закодована за допомогою символів і передається одержувачу;

4)Канали передачі – засоби, за допомогою яких сигнал спрямовується від передавача до приймача;

5)Декодування – процес, за допомогою якого приймач повідомлення переводить одержані символи в конкретну інформацію і інтерпретує її значення;

6)Приймач – цільова аудиторія або особа, якій призначається інформація і яка її інтерпретує;

7)Відгук – сукупність реакції обмежувача повідомлення після ознайомлення із його змістом;

8)Зворотній зв’язок – частина відгуку одержувача, що поступає передавачу.