Менеджмент як наука, практика і мистецтво. Першовідкривачі ідей менеджменту. Організаційні форми бізнесу

Полібій (близько 201-120 рр. до н.е.) – грецький історик, присвятив свою працю “Загальна історія” вченню про найкращу форму правління (державного устрою).

Плутарх (близько 127-46 рр. до н.е.) – давньогрецький письменник, історик і філософ у своїх “Паралельних життєписах” виклав моральну проблематику людського спілкування, ідеали гуманності і громадськості, морально-ціннісні критерії героїв давніх часів.

Діоклетіан (284 р. до н.е.) – імператор Стародавнього Риму, за допомогою ієрархічного принципу і лінійної структури помітно зміцнив управління державою, полегшив контроль за лояльністю і надходженням податків із усіх частин Римської імперії.

Ніколо Макіавеллі (1469-1527) – італійський державний і політичний діяч виклав деякі положення, що значною мірою передують сучасним ідеям у галузі управління. Він зробив спробу сформулювати рекомендації щодо організації управління державою, певні норми поведінки керівників, включаючи їх щедрість і бережливість, жорстокість і милосердя, вміння дотримуватись слова, позбуватись ненависті і презирства.

Томас Мор (1478-1535) виклав ідеальну соціально-політичну побудову держави, що становить федерацію із 35 міст.

Як галузь управлінських знань менеджмент почав формуватись в другій половині ХVІІІ ст., а його становлення відбувалось на початку ХХ ст.

Наукові школи і методи менеджменту:

При більш детальному вивченні історії менеджменту можна виділити такі етапи його розвитку:

1.Наукові школи, що передували появі “класичної теорії”:

-Роберт Оуен (1771-1858рр.);

-Шарль Бабедж (1792-1871рр.);

-Генрі Тоун (1844-1924рр.).

2.Класична теорія управління:

а) науковий менеджмент:

-Фредерік Тейлор (1856-1915рр.);

-К.Берк (1860-1939рр.);

-Френк Гільбрет (1868-1924рр.);

-Ліліан Гільбрет (1878-1972рр.);

-Генрі Гант (1861-1919рр.).

б) адміністративний менеджмент:

-Анрі Файоль (1841-1925рр.);

-Г.Форд (1863-1947рр.);