Зв’язок безробіття та інфляції

Певна дія на темпи інфляції надає зменшення поточного попиту при незмінній пропозиції. Цього може бути досягнуто за рахунок підвищення процентних ставок по внесках, стимулюючих вищу норму заощадження.

Отже, для аналізу інфляційних процесів у нашій країні та для регулювання рівня безробіття та інфляції, на мою думку ,держава повинна обов’язково спиратись на криву Філіпса .

ІІІ. Рівень інфляції та безробіття в Україні

Особливо гострими проблемами в Україні являються саме безробіття та інфляція.

За статистичними даними рівень інфляції в Україні в березні складала 0,4% , з початку року – 2,2%. За даними Державного комітету статистики України ,ціни на продовольчі товари зросли в березні на 0,5%(з початку року на 2,4%), на непродовольчі товари в квітні – на 0,3% (з початку року – на 0,7%), ціни на послуги в березні збільшились на 0,4%(з початку року – на 3%).

В 2003 році інфляція в Україні склала 8,2%.

Інфляція в Україні в лютому 2004 року до лютого 2003 року склала 0,4%.За підсумками січня інфляція складала 1,4%,у січні – лютому – 1,8%.

Уряд планує зниження темпів інфляції в 2004 році до 5,8 - 6,3%.

В лютому офіційний рівень безробіття в Україні підвищився на 0,1 процентних пункту до 3,8%. За даними Державного комітету статистики, на 1 березня 2004 року в Державній службі зайнятості було зареєстровано 1 млн. 83 тис. безробітних, або 3,8% працездатного населення. На 1 лютого було зареєстровано 1 млн. 45 тис. безробітних, або 3,7%.

Найвищий рівень безробіття на 1 березня був зареєстрований у Тернопільській (7,5%), Чернівецькій (6,5%), Рівненській (6,2%) і Черкаській (6,0%) областях; а найнижчий - у Києві (0,4%), Севастополі (0,8%) і Одеській області (2,4%).

Висновок.

Безробіття - тимчасова незайнятість економічно активного населення. Причини даного явища різноманітні. По-перше, структурні зрушення в економіці, що виражаються у тому, що упровадження нових технологій, устаткування приводить до скорочення зайвої робочої сили. По-друге, економічний спад або депресія, які вимушують роботодавців знижувати потребу у всіх ресурсах, у тому числі і трудових. По-третє, політика уряду у області оплати праці: підвищення мінімального розміру заробітної платні збільшує витрати виробництва і тим самим знижує попит на робочу силу, що ілюструватиме класична модель ринку праці. По-четверте, сезонні зміни в рівні виробництва в окремих галузях економіки. Нарешті, по-п'яте, зміни в демографічній структурі населення, зокрема зростання чисельності населення в працездатному віці збільшує попит на працю і, отже, зростає вірогідність безробіття.

Які ж шляхи рішення проблеми безробіття?

У країнах Заходу за останні 30 з гаком років діє система соціальних амортизацій (захисних пристроїв), який державу застосовує для забезпечення економічної безпеки трудящих. У цю систему входять спеціальні заходи по захисту найнятих робітників від безробіття і забезпеченню їх права на працюПершим елементом такої системи є регулювання зайнятості. Держава робить наступні дії:

• скорочує законодавчо встановлену тривалість робочого дня і робочого тижня в період масового безробіття;

• рекомендує проводити на підприємствах «розділення робочих місць» між працівниками (для збільшення зайнятості);

• достроково звільняє на пенсію працівників державного сектора економіки, які не дослужили до пенсії 2-3 року;

• створює нові робочі місця і організовує суспільні роботи (у області інфраструктури – для споруди високоякісних доріг і т. п.), особливо для хронічно безробітних і молоді;