Зв’язок безробіття та інфляції

Із підвищенням заробітної плати та цін фірми й наймані працівники починають очікувати вищої інфляції ,що передбачають в угодах щодо зарплати і цін. Отже ,інерційний темп інфляції зростає. Короткострокова крива Філіпса переміщується вгору. Нова крива Філіпса SRPC’ лежить вище від початкової кривої SRPC,показуючи вищий очікуваний темп інфляції. У точці С рівень безробіття той самий, що й у точці В ,але темпи інфляції вищі.

Розвиток національної економіки зрештою уповільнюється ,і обсяг виробництва повертається до природного, а рівень безробіття – до його природної норми. Внаслідок вищого рівня безробіття темп інфляції знижується(рух від точки С до точки Е). Економіка повертається до точки Е. Тепер за природного рівня безробіття інерційний темп інфляції у точці Е вищий ,ніж у точці А , яка також відповідає природному рівню безробіття . Учасники ринкового процесу очікують вищого рівня цін. Отже ,у національній економіці рівень зайнятості буде тим самим ,що й до піднесення ,але всі номінальні показники зростатимуть швидше ,бо темп інфляції буде вищий.

Загалом є підстави для таких тверджень. З відхиленням рівня безробіття від його природної норми темп інфляції змінюється. Доки рівень безробіття нижчий за його природну норму ,доти темп інфляції зростатиме. І навпаки ,інфляція зменшуватиметься доти ,доки рівень безробіття перевищуватиме природну норму безробіття. Коли ж у національній економіці рівень безробіття дорівнює його природній нормі ,інфляція стабілізується ,тобто загальний рівень цін зростає певним усталеним темпом.Державні мужі мають можливість керувати короткостроковою крива Філіпса. Вони зможуть зменшувати рівень безробіття , і нація тимчасово насолоджуватиметься високим рівнем зайнятості ,але за рахунок зростання інфляції. І навпаки ,якщо інерційний темп інфляції надто високий ,то ,викликавши спад і збільшивши безробіття ,можна зменшити інерційний темп інфляції. У довгостроковому періоді крива Філіпса є вертикальною лінією ,що піднімається угору від природної норми безробіття ,як показано вертикальною лінією ЕА на рис 1.2 . Тому зникає можливість вибору між інфляцією та безробіттям.

Сучасна крива Філіпса відрізняється від ранньої трьома особливостями. По-перше ,у сучасній кривій Філіпса темпи приросту номінальної заробітної плати замінено на темпи інфляції. Утім це не має принципового значення ,бо у періоди високих темпів зростання зарплати швидко зростають і ціни. По-друге ,сучасна крива Філіпса враховує очікувану інфляцію. По-третє ,вона враховує збурення сукупної пропозиції.

Рівняння сучасної кривої Філіпса записують так:

π = π е – β (Б’ – Б*) + ∂ ,

де π – темп інфляції ;

π е – очікуваний темп інфляції ;

β – параметр ,який показує ,на скільки сильно реагує інфляція на динаміку циклічного безробіття. Цей коефіцієнт завжди більший від нуля ;

∂ – збурення пропозиції ;

Б’ – рівень безробіття ;

Б* - природна норма безробіття ;

Отже ,інфляція = очікувана інфляція – в (циклічне безробіття) + збурення пропозиції .

Перший член цього рівняння (π е) означає ,що рівень інфляції залежить від очікуваного темпу інфляції. Економісти часто припускають ,що очікування стосовно інфляції формуються на підставі інфляції у минулому періоді. Це припущення називають адаптивним сподіванням.

Другий член рівняння кривої Філіпса в (Б’ – Б*) показує ,що відхилення безробіття від його природной норми може прискорювати або стримувати розвиток інфляції. Якщо рівень безробіття перевищує його природну норму,то темп інфляції знижуватиметься. За рівня безробіття ,нижчого за природній ,темп інфляції зростатиме. Це буде інфляція попиту ,бо високий рівень сукупного попиту є причиною цього виду інфляції. Знак мінус перед показником циклічного безробіття стоїть тому ,що коли воно існує в національній економіці ,темп інфляції знижуватиметься.