Зв’язок безробіття та інфляції

План

Вступ

І. Інфляція та безробіття як негативні явища ринкової економіки;

ІІ. Використання кривої Філіпа для аналізу інфляційних процесів;

ІІІ. Рівень інфляції та безробіття в Україні;

Висновки

Вступ

По визнанню західних економістів, безробіття – центральна проблема країн з розвиненою економікою. Економічні втрати періоду масового безробіття значно більше, ніж втрати, зв'язані, наприклад, з монополізацією. У 70-80-е роки в США вони склали 1 трлн. дол. Американські дослідники встановили, що 1 рік безробіття віднімає у людини 5 років життя. Не важко також зрозуміти, яку потенційну небезпеку для суспільства представляє людина, кинута напризволяще через втрату роботи. Відомі і важкі соціальні наслідки безробіття: зростання наркоманії, злочинності і збільшення кількості самогубств.

Яка ж суть безробіття? Що є її причинами?

Ще одним явищем нестабільності є інфляція.

Інфляція має значні економічні і соціальні наслідки для всіх господарських суб'єктів. Ці наслідки складні і різноманітні. Невеликі її темпи сприяють зростанню цін і норми прибутку, будучи, таким чином, чинником тимчасового пожвавлення кон'юнктури. У міру поглиблення інфляція перетворюється на серйозну перешкоду для відтворення, загострює економічну і соціальну напруженість в суспільстві. Інфляція активізує втечу від грошей до товарів, перетворюючи цей процес на лавиноподібний, загострює товарний голод, підриває стимули до грошового накопичення, порушує функціонування грошово-кредитної системи, відроджує бартер.

Але як з безробіттям, так і з інфляцією можна боротися. Більш того, як з'ясували учені-економісти, між двома цими явищами є взаємозв'язок.

У своїй курсовій роботі я розгляну суть і причини двох цих явищ, а також розгляну взаємозв'язок між безробіттям і інфляцією.

І. Інфляція та безробіття як негативні явища ринкової економіки

Суть і види безробіття.

Для аналізу проблем безробіття необхідно, перш за все, чітко визначити, кого слід вважати безробітним. Критерії визнання людини безробітним звичайно встановлюються законом або урядовими документами і можутьтрішки розрізнятися по країнах. Але, як правило, декілька ознак присутні у всіх визначеннях. Це:1). працездатний вік, тобто людина повинна бути старше за мінімальний вік, з якого законодавство дозволяє працювати по найму, але молодше віку, після досягнення якого призначається пенсія через старість ,2).відсутність у людини постійного джерела заробітку протягом деякого часу (наприклад місяця),3).доведене прагнення людини знайти роботу (наприклад, обіг його в службу зайнятості і відвідини тих роботодавців, до яких його направляють на співбесіду співробітники цієї служби).

Тільки той, хто відповідає цим ознакам, вважається дійсно безробітним і враховується при визначенні загального рівня безробіття в країні. Цей показник визначається таким чином:

Рівень безробіття = число безробітних / чисельність робочої сили