Задачі і розв’язки з макроекономіки

Б) Моделі раціональних сподівань і врівноваженості ринків та контрактного підходу базуються на зміні власне сподіваного приросту цін – саме ріст цін тут є чинником зростання ВНП. Тому сподіваний приріст грошової маси повністю нейтральний – рівень цін підвищується пропорційно приросту грошової маси, але ВНП не зміниться (точка рівноваги в даному випадку посувається строго вертикально), а роль у зміні ВНП у даних моделях відіграє різниця між очікуваним та реальним рівнем цін.

Задача № 42.

Поясніть, чому заробітна плата змінюється так повільно?

Розв’язок.

Стрижневий елемент будь-якого пояснення негнучкості зарплати у тому, що ринок праці пов’язаний з довгостроковими відносинами між фірмами і робітниками. Розміри зарплати переглядаються у процесі переговорів нечасто, оскільки саме проведення переговорів є дорогим, а також дорогим є отримання інформації про альтернативні розміри зарплати, якщо припускати, ніби рівень зарплати встановлюється на ринку. Як правило, строк дії угоди на ставки заробітної плати діє 1-3 роки. Також якщо зарплата (і ціни) врегульовуються у різний час для різних фірм і галузей то середня зарплата і рівень цін в масштабі цілої економіки самі повільно врегульовуватимуться у відповідь на зміни економічної політики та інших зміни ситуації на ринку. Так відбувається тому, що середні величини складаються з багатьох окремих рівнів зарплати і цін, і лише незначна кількість таких окремих величин, відповідно змінюватиметься відразу.

Фірми не зацікавлені знижувати заробітну плату в період зростання безробіття, бо це може викликати відтік кваліфікованих кадрів та розбалансувати колектив, водночас навіть безробіття дозволяє фірмам дещо економити на підвищенні заробітної плати.

Отже, розміри зарплати встановлюються, на певний період, а її врегулювання у процесі переговорів проводиться неоднаково – це головні чинники повільного процесу зміни і саморегулювання заробітної плати.

Задача № 43.

За яких обставин Фед має проводити свою монетарну політику, націлюючись головним чином на а) процентні ставки, б) грошову масу?

Розв’язок.

А) коли ВНП коливається довкола свого рівноважного рівня переважно через те, що зміщується графік функції попиту на гроші, Фед має проводити таку монетарну політику, яка фіксує процентну ставку.

У такий спосіб автоматично нейтралізується наслідки, спричинені змінами попиту на гроші (цілі Фед на короткостроковий період).

Зокрема, коли попит на гроші дуже змінюється, (як було у 70-80-і роки в США) Фед має зосереджуватися на поведінці процентних ставок. Справа в тому, що коли змінюється попит на гроші, важко оцінити значення тих чи інших даних по грошовій масі.

Однак монетаристи, які виступають за те, щоб Фед намічала цілі по грошовій масі, висувають інші аргументи на користь цього. Вони визначають, що у короткостроковому плані Фед може успішніше діяти, якщо націлюватиметься на процентні ставки. Але політика націленя на певний рівень процентних ставок у довгостроковому плані може призвести до дуже великих проблем через постійне підвищення темпів приросту грошової маси. Потрібно багато часу, аби зміни монетарної політики відповідно вплинути на економіку, зростання грошової маси врешті призводять до інфляції, а єдиний шлях уникнути її у довгостроковому плані, - тримати темпи приросту грошової маси і інфляції.

і

LM1

LM2