Лікувальне застосування мінеральних вод Буковини при лікуванні шлунка

Таким чином зрівняльне вивчення динаміки показників базального рН в зв’язку з однократним введенням мінеральної води хворим хронічним гастритом виявлено стимулюючий вплив її на базальне кислотоутворення. У частини хворих з рівномірно зниженою кислотоутворюючою функцією шлунка під впливом одноразового прийому мінеральної води збільшення концентрації іонів водню не спостерігалось. При гастрофіброскопії відмічено, що переробник великих розмірів зіяє.

Мінеральна вода строком годності 1-3 міс.має таку ж стимулюючу дію на кислот видільні залози, так як вода, яку використовують прямо із джерела. Усе після одноразового введення у 77% хворих відмічалось збільшення концентрації іонів Н і виділеного базального сектору.

Ефект від введення мінеральної води при строці годності 6 міс. невеликий, так чи інакше і в цьому випадку відмічається активізуючи дія мінеральної води на шлункові залози.

Оптимальна концентрація одноразової дози мінеральної води мала існуюче значення для слідуючи досліджень, її підбирали індивідуально з урахуванням даних, отриманих при радіотелеметрії. Ліпший ефект відмічався при введенні 200 мл нерозведеної мінеральної води.

Аналогічні дослідження, проведені з мінеральною водою Черешенка, виявили чітку стимулюючу дію на кислотовидільні залози у хворих хронічним гастритом. Ці дослідження дозволили встановити, що мінеральна вода Черешенка може давати як збуджуючу, так і тормозячу дію на секреторну діяльність шлунка.

Однак тормозяча дія цієї мінеральної води виявилося менш постоянним, що в більшості випадків об’яснюється затрудненням евакуації мінеральної води із шлунка.При вивченні впливу одноразового прийом мінеральної води на показнику внутршлункової РН установлено найбільш виражене збільшення концентрації іонів Н у хворих хронічним гастритом з рівномірно зниженою секреторною функцією шлунка. При кінцевому кислотоутворенні високої інтенсивності введення цієї мінеральної води на рівень внутрішлункової рН особливого впливу не виявило.

Представляє інтерес дії мінеральної води на ритм кислотоутворення шлунка. Так, переривчасте кислотоутворення після прийому мінеральної води, як правило, змінювалось неперервним ритмом його.

Відмітили більш виражений зсув показника рН в кислу сторону при двомоментному введенні мінеральної води х інтервалом 30 хв. Установлено також, що мінеральна вода разом з харчовим подразником приводить до великої стимуляції кислотоутворення відносно з введенням харчового подразника з кип’яченою водою.

Після прийому мінеральної води з харчовим подразником в жодному разі не спостерігався переривчастий ритм кислотоутворення.

Використання метода внутрішлункової рН-метрії показало, що прийом мінеральної води особливо не змінював рівня внутрішлункової рН або спостерігалась тенденція до збільшення кислотоутворення на рівні тіла шлунка і збільшення щілинного компонента секреції на рівні його приворотневої печери при кінцевому кислоту творенні середньої інтенсивності.

При базальному килсотоутворенні рівномірної або різко зниженої інтенсивності після введення мінеральної води спостерігається достовірний зсув показника рН в кислоту сторону на рівні тіла шлунку Відмічені зсуви показників внутрішлункової рН більш точніше просліджувалися при рівномірно зниженій інтенсивності кислотоутворення.

Однократне введення мінеральної води Брусницька в період дослідження бащального килостоутворення методом ендорадіозондування показало, що вслід за її прийомом спостерігалось збільшення рівня внутрішлункової рН. Тому через 10-30 хв. в залежності від рівня базальної рН і евакуаторної функції шлунка показник внутрішлункової рН повертався до кінцевого рівня.

Найбільший інтерес представляли зміни в динаміці, тобто через 1 год. Після введення мінеральної води. Майже у 1/5 хворих виразковою хворобою з високим показником базальної рН малась тенденція до її зниження.

У 2/3 обслідуваних уже через 45-60 хв. після введення мінеральної води спостерігалось підвищення рівня внутрішлункової рН.