Лікувальне застосування мінеральних вод Буковини при лікуванні шлунка

За даними гістологічного дослідження, проведеного в динаміці морфологічна форма гастриту в результаті курсового лікування мінеральною водою змінювалась мало. Найбільш чіткі зміни спостерігались при поверхневому гастриті. Найменш – при атрофії слизової оболонки. Однак в усіх випадках відмічалось зменшення або зникнення набряку строми слизової оболонки шлунка і клітинної інфільтрації.

В ряді випадків спостерігались стовщення раніше уточненої слизової оболонки і зменшення дистрофічних змін у епітеліальних клітинах.

При оцінці динаміки морфологічної картини слизової оболонки шлунка враховувалось, що степінь гістологічних змін різна в межах органічного участка її.

На основі гастрофіброскопічного дослідження встановлено, що запальний процес в слизовій оболонці носить вогнищевий характер. Це підтверджується і результатами прищільної гастробіопсії: морфологічна картина слизової оболонки шлунка була різна в залежності від місця взяття біопсії і степені вираженості запальних змін на цьому участку. Вогнищеві порушення спостерігались не тільки при легких змінах в слизовій оболонці шлунка, але і при дифузних пораженнях її. Гістологічні вивчення слизової оболонки різних частин шлунка свідчать про велику чи малу ступінь вираженості патологічного процесу.

Покращення самопочуття. Яке спостерігається у хворих після курсового лікування мінеральною водою Дубова роща, супроводжувалось значним зниженням запального процесу в слизовій оболонці, яке виражалося в зменшенні або зникненні гіперемії, набряку, слизі, клітинної інфільтрації.При співвідношенні результатів гастофіброскопії і прицільної гастро біопсії з дослідженням секреторної і кислотоутворюючої функції шлунка, проведених в динаміці, відмічений певний паралелізм, по мірі наростання тонкості морфологічних змін зниження концентрації іонів водню внутрішлункового середовища було найбільш вираженим. Разом з тим при незначних структурних змінах слизової оболонки шлунка відмічено збільшення концентрації іонів водню під впливом лікування мінеральною водою Дубова роща. Л.В. Косова нова рахує що підсилення кислотоутворення під впливом мінеральної води в деякій мірі можна пояснити наростанням числа обкладних клітин залоз шлунка.

При атрофії слизової оболонки шлунка зміни секреторної і кислотоутворюючої функції шлунка в результатів курсового лікування мінеральної води Дубова роща були незначними, однак загальне самопочуття хворих покращувалось.

Таким чином, мінеральна вода Дубова роща дає протизапальну дію на слизову оболонку шлунка у хворих хронічним гастритом з секреторною недостатністю, що виражається в зменшенні гіперемії, набряку, зникнення налетів слизі, зменшення кровоточивості її.

Результати гістологічного виявлення (нормалізація структури слизової оболонки шлунка, зменшення набряку і клітинної інфільтрації) підтверджують терапевтичну ефективність бромно-хлориднонатрієво-кальцієвої мінеральної води Дубова роща при хронічному гастриті із секреторною недостатністю.

Мінеральна вода Черешенка призначалась з урахуванням кінцевого стану моторно-евокуаторної функції шлунка. При гастриті із пониженою секреторною функцією воду давали по 200 мл за 5-15 хв. до їди. При чому чим різкіше виражена секреторна недостатність , тим меншим був інтервал між прийомом води і їжі.

Для лікувальних цілей рапу розводили кип’яченою відстояною водою в 4 різних пропорціях: 1-е розведення – 5 мл ропи, 2-е – 10 мл рапи, 3-е – 15 мл рапи, 4-е – 20 мл рапи на 200 мл води. Останнє розведення в процесі лікування застосовували рідко, але застосовували в “гострих” спостереженнях. При курсовому лікуванню мінеральною водою Черешенка застосовували перші 3 розведення, при чому кожне розведення підбирали індивідуально. Курс лікування 24-27 днів.

Вивчення впливу довгого застосування мінеральної води Черешенка на основі функції шлунка проведено у 122 хворих завжди відчували поліпшення загального стану, зникали або зменшувались різні диспепсичні розлади.

Особливо добрий вплив мінеральна вода дала на загальне самопочуття хворих хронічним гастритом із різною ступінню секреторної недостатності.

Динаміку функціональних змін шлунка оцінювали по радіотелеметричним показникам і даним фракційного дослідження вмісту шлунка.