Лікувальне застосування мінеральних вод Буковини при лікуванні шлунка

Дані внутрішлункової рН-метрії по Ліпару свідчать про зміни базального кислоту творення під впливом курсового прийому мінеральної води.

Значне покращення стану в результатів курсового лікування мінерально водою Брусницька досягнуто у 80,4% хворих, покращення – у 13.4% покращення неотримано у 6,2% хворих.

В процесі курсового лікування внутрішлункова рН значно змінилась. У 64% хворих в результатів курсового лікування кислотоутворення натще знизилось, у 21% при кінцевому низькому кислотоутворенні воно підвищилось.

У хворих виразковою хворобою із супутніми захворюваннями печінки і жовчного міхура базальне кислотоутворення було значно зниженим, а після проведеного курсового лікування мінеральною водою спостерігалось підвищення кислотоутворюючі функції шлунка натще. Цим пояснюється підвищення секреторної і кислотоутворюючої функції шлунка у цих хворих.

В процесі курсового лікування значно змінилась протеолітична активність шлункового соку, крові і сечі. До лікування нормальними були одиничні показники, після лікування нормалізувались всі показники, крім вмісту пежина в порції натще. Особливо помітні зміни спостерігались у хворих із підвищеною і зниженою протеолітичною активністю. При підвищеній протеолітичній активності рівень пежину в порції натще складав до лікування 2,6 од., після лікування – 1,5 од. (Р<0,001), пепсиногена крові – 0,109 і о,066 г/л (Р<0,001), уропесиногена – 0,119 і 0,068 г/л (Р<0,001).

При зниженій протеолітичній активності ці показники були рівні 0,06 і 0,56 од. (Р<0,04), 0,031 0,081 г/л (Р<0,001) і 0,017 і 0,028 г/л (P<0,1).

У хворих із нормальною секреторною і кислотоутворюючою функціями шлунка не змінився ні один показник протеолітичної активності. Тільки в порції натще спостерігалось підвищення протеолітичної активності вмісту шлунка. У осіб з підвищеними функціями шлунка всі показники після курсового лікування достовірно знизилися. У хворих виразковою хворобою із пониженою секреторною і кислотоутворюючою функціями всі дослідні показники підвищились, хоча достовірні зміни спостерігались тільки в динаміці робіт-години пепсина і пепсиногена. Такий характер змін після лікування мінеральною водою Брусницька у хворих виразковою хворобою свідчать про те, що між цими показниками є відповідний взаємозв’язок.

Для вивчення безпосереднього впливу мінеральної води на протеолітичну активність вмісту шлунка паралельно провели два дослідження. В одному для розведення шлункового вмісту використовували дистильовану воду, а в другому – мінеральну воду джерела.

Отримані результати показали, що мінеральна вода дає виражену антипреалітичну дію. Пежину у вмісті шлунка при розведенні його мінеральною водою часто не визначався. Якщо ж вміст шлунка розводили дистильованою водою, то вона знижувала протеолітичну активність його в меншій мірі. При розведенні вмісту шлунка мінеральною водою пепсин в порції натще складав (1,2 0,1) г/л, показник дебіт-годин пежина – (13 6,8) г/л, при розведенні його дистильованою водою – відповідно (5,2 1,4) і (44 11) г/л.

При дослідженні моторної функції шлунка встановлено, що якщо до лікування долучалася гіпокінезія (73% хворих) , то після лікування мінеральною водою Брусницька знизилася моторна функція шлунка. У 59% хворих виразковою хворобою скоротлива здатність м’язевої оболонки значно підвищилась.

Клінічні появлення виразкової хвороби зв’язані з анатомічними змінами в слизовій оболонці травного каналу, а покращення клінічного перебігу її – з атрофічною взаємодією мінеральних вод на слизову оболонку шлунка, які виражаються зникненням або зменшенням синдрому запалення.Аналіз результатів гастрофіброскопії у хворих показав, що під дією курсового лікування мінеральною водою зникали або зменшувались об’єктивні признаки запалення слизової оболонки шлунка (гіперемія, налети, набряк).

Для підтвердження указаних змін проаналізували морфологічну картину слизової оболонки шлунка. Результати фіброскопії і гастроскопії показали, що під впливом курсового лікування мінеральною водою Брусницька зникає або зменшується синдром запалення.

Для виявлення впливу курсового застосування мінеральної води Брусницька на рівень деяких цитоплазматичних ферментів крові визначали кількість ацетилхаліна, холінестерози (виворотки і еритроцитів) і моноаміноксидази до і після лікування. Встановлено достовірне зниження вмісту ацетилхоліна крові, на основі чого судили про зниження тонуса блукаючого нерва, який, як правило, підвищений у хворих виразковою хворобою. Рівень інших ферментів не змінився.