Основні етапи розвитку української державності
Надією на відродження Української держави у цей період було проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.
Виникла ця держава на західноукраїнських землях внаслі¬док розпаду Австро-Угорщини восени 1918 р. 18 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з'їзд усіх політичних партій Галичини й Буковини, депутатів австрійського парламенту, Га¬лицького і Буковинського сеймів, духовенства, який проголосив утворення на українських землях Австро-Угорщини Укра¬їнської держави і обрав Національну Раду як найвищий представницький орган краю у кількості 154 осіб на чолі з Є. Петрушевичем.
У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. за допомогою всієї військової організації на чолі з Д. Вітовським Національ¬на Рада взяла у Львові владу в свої руки, а протягом наступних днів у всій Східній Галичині. Найвищим виконавчим і розпо¬рядчим органом був уряд — Державний секретаріат, утворений 9 листопада 1918 р. Головою його було призначено К. Левицького, а в грудні 1918 р. його змінив С. Голубович.
13 листопада Національна Рада схвалила Тимчасовий Ос¬новний закон Конституцію і проголосила на території Галичини, Буковини та Закарпаття Західноукраїнську Народну Республіку із столицею у Львові. Гербом держави був за¬тверджений золотий лев на синьому полі (згодом — три¬зуб), прапором — традиційний синьо-жовтий. Найвищим за¬конодавчим державним органом була Національна Рада.
Місцеве управління ЗУНР було зосереджене в руках повітових комісарів.
6 листопада була створена державна жандармерія, а 21 листопада окремим законом створені судові органи ЗУНР — повітові, окружні суди та вищий суд. Чинним залишалось ав¬стрійське законодавство, яке не суперечило інтересам і цілям нової держави.
1 грудня 1918 р. у м. Фастів представники уряду підпи¬сали попередній договір про об'єднання УНР та ЗУНР. З січня 1919 р. цей договір був затверджений Національною Ра¬дою, а 22 січня у Києві — Трудовим Конгресом. ЗУНР дістала назву «Західна область УНР».
У середині липня 1919 р. основні сили Галицької Армії бу¬ли витіснені польськими військами з краю і перейшли Збруч. Галичина була окупована польськими військами. А в. червні того ж року Антанта узаконила цю окупацію.
Отже, відстояти справжню незалежність України через низку несприятливих внутрішніх і зовнішніх обставин не вда¬лося.
Проголошення УНР та ЗУНР радянська влада зустріла вороже і всіляко намагалася очорнити їх.
Особливо загострилась політична ситуація в Україні після жовтневого більшовицького перевороту в Росії. Підтриму¬вані більшовиками Росії більшовицькі організації України на початку грудня 1917 р. вирішили скликати у Києві перший всеукраїнський з'їзд Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
На адресу з'їзду 4 грудня 1917 р. надійшов маніфест уряду Росії «До українського народу з ультимативними ви¬могами до Центральної Ради». Це було відкрите втручання у внутрішні справи України. Центральна Рада не дала можли¬вості провести цей з'їзд під більшовицьким гаслом.
Частина делегатів-більшовиків переїхала до Харкова, де збирався третій з'їзд Рад Криворізько-Донецького басейну. Там 24—25 грудня 1917 р. відбувся перший всеукраїн¬ський з'їзд Рад, який проголосив радянську владу в Україні. Він же обрав Центральний Виконавчий Комітет України, а ос¬танній утворив уряд — Народний секретаріат. З'їзд проголосив себе найвищим органом державної влади в Україні.
На місцях влада належала губернським та повітовим з'їздам Рад, міським та сільським Радам і їхнім виконав¬чим комітетам.
Центральна Рада проголошувалась поза законом.
А ЗО грудня 1922 р. на першому Всесоюзному з'їзді Рад був утворений Союз РСР, до складу якого ввійшли Україна, Російська Федерація, Закавказька Федерація та Білорусія. З того часу Україна фактично втратила свою незалежність на багато десятиліть, «влившись в єдину сім'ю радянських народів».ЗО червня 1941 р. у Львові було проголошено Акт віднов¬лення Української держави, в якому зазначалося: «Волею Ук¬раїнського Народу Організація Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Дер¬жави...» Українське Державне Правління очолив Ярослав Сте-цько. Гітлерівські окупанти не визнали Акту і на початку лип¬ня того ж року арештували провідника ОУН, Голову Держав¬ного Правління, сотні інших політичних діячів. Зазнала не¬вдачі ще одна спроба відновити українську державність.