Соціалістична держава (економічна основа, сутність, механізм, функції і форми)

Загальносоціальна роль держави також є його сутнісною рисою, яка нерозривно пов'язана з класовою і складає, таким чином, другу сторону її суті. В державі завжди поєднуються вузькокласові або групові інтереси пануючої верхівки і інтереси всього суспільства. Співвідношення вказаних сторін суті держави в різних історичних умовах неоднакове, причому посилення однієї із сторін приводить до послаблення іншої [10, 152].

Вся повнота влади, юридичних прав, можливостей реалізувати свої інтереси належить пануючому класу. Проте існуюча думка про повне безправ'я рабів, «жахливі» умови життя, примусовому характері праці, беззахисності від будь-якої свавіллі, мабуть, перебільшена. Низька продуктивність праці неминуче приводила до того, що число рабів в багато разів перевищувало число вільних. При цьому раб, зайнятий на сільськогосподарських роботах, маючи в руках знаряддя своєї праці — мотику, цілком міг протистояти озброєному воїну. Таке суспільство не могло бути засноване на голому насильстві, тільки на фізичному примушенні. Діяли і інші методи дії: ідеологічні, у тому числі релігійні, розпалювання національної і соціальної ворожнечі (становище рабів не було однаковим. В Афінах, наприклад, рабині виконували обов'язки поліцейських), і, безперечно, економічні методи — матеріальна зацікавленість раба в результатах своєї праці (краща їжа, умови життя, можливість створити сім'ю і ін.). Певною мірою рабині були захищені юридично — як і будь-яке цінне майно. Все це указує на більшу, ніж звичайно вважалося, загальносоціальну роль рабовласницької держави.

Значення загальносоціальної сторони державної діяльності зростало у міру руху суспільства від рабоволодіння до феодалізму, від феодалізму до капіталізму [5, 19-21]. Особливо велику роль вона грає в сучасному західному суспільстві: високі податки на прибуток підприємців, державне регулювання умов праці, широкий розвиток різноманітних соціальних програм привели до того, що в значній мірі стираються соціальні суперечності, знижується необхідність в заходах придушення класових супротивників, яких, природно, стає менше, підвищується політична стабільність суспільства. Таким чином, одночасно із збільшенням соціальної складової державної діяльності знижується частка його класового змісту [13, 416].

Отже, для повного і об'єктивного пізнання держави, розуміння її суті, недостатньо тільки класового підходу — слід використати положення і інших теорій держави — елітної, технократичної, плюралістичної демократії, держави «загального блаженства» і ін.

3. Функції соціалістичної держави.

3.1. Поняття функцій держави.

Функції держави — головні напрями її діяльності, що виражають суть і призначення держави в суспільстві.

В західній науці питання про функції держави практично не розглядається, звичайно йдеться про цілі і задачі держави. В нашій науці функції держави звичайно підрозділялися на внутрішні, які здійснюються всередині країни і пов'язані з реалізацією політичної влади, і зовнішні, які пов'язані з відносинами між даною державою і іншими країнами [12, 29].

Внутрішні функції експлуататорських держав, у свою чергу, ділилися на основні (класові) і додаткові (неосновні, загальносоціальні). Основні функції здійснюються виключно на користь пануючих класів (охорона існуючого державного і суспільного устрою, пануючої форми власності, придушення опору експлуатованих класів і ін.). Додаткові ж функції держави реалізуються на користь всього суспільства, у тому числі і пануючого, і підлеглих класів (будівництво доріг, іригаційних і інших суспільних споруд, боротьба із стихійними бідами, здійснення соціальних програм і ін.). Головною зовнішньою функцією експлуататорських держав признавалася функція захоплення чужих територій, разом з якою виділялися функції оборони і зовнішніх відносин (дипломатична) [18, 22].

3.2. Класифікація функцій соціалістичних держав.

Стосовно соціалістичної держави виділялися наступні внутрішні функції: господарсько-організаторська, культурно-виховна, регулювання норм праці і споживання, правоохоронна, природоохоронна, соціального обслуговування населення. Вказувалося і на те, що до початку 30-х рр. існувала функція придушення опору експлуататорських класів, яка надалі відмерла у зв'язку з ліквідацією цих класів. Іншим був і перелік зовнішніх функцій: підтримка миру, оборони країни, співпраця з іншими соціалістичними країнами, допомога країнам, що розвиваються, зовнішні стосунки [15, 459-460].