Мазепа Іван Степанович

вобережне козацтво на чолі з популярним у на-

роді полковником Семеном Палієм підняло

повстання. Сили повстанців налічували 12 тис.

коли до них приєдналися інші козацькі ватаж-

ки – Самійло Самусь, Захар Іскра, Андрій Аба-

зин. Незабаром перед повстанцями впали такі

польські твердині, як Немирів, Бердичів та Біла

Церква. З утечею на захід польської шляхти схо-

же було на те, що розгортається щось на зразок меншого варіанту 1648 року.

Однак у 1702 році полякам удалося відвоювати значну частину втрачених земель

і взяти Палія в облогу в його „столиці” Фастові. Саме в цей час у Польщу вторга-

ється найбільший ворог Петра І – король Швеції Карл ХІІ. Скориставшись замі-

шанням Мазепа переконує царя дозволити йому окупувати Правобережжя. Знову

обидві частини Наддніпрянської України були об”єднані, і заслугу здійснення

цього міг приписати собі Мазепа. Щоб гарантувати себе від загрози з боку попу-

лярного в народі Палія, Мазепа за згодою Петра І наказує заарештувати того й

заслати до Сибіру.

У Бендерах Мазепа жив не довго. Його дні добігали кінця. Страшні потря-

сіння останніх двох літ, особливо втеча, вичерпали сили старого гетьмана. Злігши

на тиждень у ліжко, він уночі з 21 на 22 серпня 1709 року помер. Поховали його

спершу в с. Варниця, неподалік Бендер, а пізніше перенесли останки до церкви

Святого Юрія в Галаці.

Використана література:

„Гетьман Мазепа та його доба”

Підручник з Історії для 5 класу.www. masepa. ru.