Металург і громадський діяч Л.М. Фортунато: Катеринославський період життя та діяльності
« С.-Петербург
5. IX. 1904 р.Многоуважаемый Сергей Николаевич
На запрос Ваш от 5 августа имею честь известить Вас, что горный инженер Лев Михайлович Фортунато мне хорошо известен как знающий и усердный техник и как вообще человек высоких нравственных качеств.
Имея 9ти-летнюю практику на горных заводах в Сибири и на Юге России, я полагаю можно быть уверенным в успешном выполнении им обязанностей преподавателя металлургии в Екатеринославском высшем горном училище
Раньше ответить не мог по случаю моего отсутствия из С.-Петербурга
Искренне Вас уважающий и преданный Вам Ив. Тиме»[5, с. 77]
П.Г.Рубін, який був провідним професором з металургії після від»їзду з Катеринослава М.О.Павлова, розглянувши всі кандидатури, зробив такий висновок: «… Относительно кандидатов Л.М.Фортунато и С.И.Петрова, данные для суждения о степени подготовленности их к преподаванию металлургии в Екатеринославском высшем горном училище мне не известны. При прочих равных условиях кандидат Л.М.Фортунато имел бы то преимущество перед С.И.Петровым, что первый прослужил известное число лет на металлургических заводах Юга России» [5, с. 78]. 16 вересня 1904 р. Рада КВГУ одноголосно обрала Л.М.Фортунато викладачем металургії.
Л.М.Фортунато активно включається у навчальний процес та наукову діяльність. Він продовжує розпочате ще у 1899 та 1902 рр. знайомство з сталеливарними заводами Німеччини (1899) та Бельгії (1902). У 1907 р. він виїздить у закордонне відрядження до Німеччини, Бельгії та Франції « с целью собрания необходимых материалов для преподавания металлургии и технологии металлов» [5]. У ці ж роки (1904-1907) він узагальнює свій великий практичний досвід роботи, зокрема на заводі Таганрозького металургійного товариства, на якому він очолював перший у Росії цех з томасівського виробництва сталі. Спочатку він написав працю, присвячену конструктивному і металургійному описам цього заводу [12], яку було також перекладено на німецьку мову і видруковано в Австрії у 1907 р. Надалі (1906) Л.М. Фортунато опублікував у трьох випусках «Горного журнала» першу в Росії монографію з питань томасівського виробництва [15]. У ній він виклав результати досліджень способу переробки кременистих чавунів, який увійшов у практику металургійного виробництва як спосіб Таганрозького заводу. Наслідком цих досліджень став висновок Л.М.Фортунато, що «основная футеровка и обильная присадка извести – вот основание процесса». У цій роботі він вперше ставить питання про роль складу шлаку і хімічних з’єднань, що виникають у ньому; піднімає питання про необхідність дотримання правильних співвідношень між шлаком і металом; вказує на важливість того, що литий метал при такому способі не позбавлений шлаку. Перелік питань, піднятих у монографії та рекомендації по їх розв’язанню поставили її в один ряд з найважливішими працями з теорії та практики металургійного виробництва.На деякий час Л.М.Фортунато відходить від активної наукової діяльності, зосередившись на навчальній та громадсько-науковій. Він стає членом Катеринославського наукового товариства (КНТ), Катеринославського відділення Російського технічного товариства (КВРТТ), Науково-технічного товариства при Катеринославському гірничому інституті тощо. Л.М. Фортунато активно працює у різноманітних комісіях цих товариств, зокрема Комісії з вироблення технічних умов на постачання сталевого литва для залізниць ((КВРТТ), музичній комісії (КНТ) тощо. Захоплення мистецтвом супроводжує його усе життя. У своєму Curriculum vitae він пише: «В студенческое время начал заниматься кроме металлургии вопросами искусства, остановившись на специальном изучении музыки, ее теории и истории. Сотрудничал (статьями и фельетонами) по музыкальным вопросам в Екатеринославской повременной печати». Л.М.Фортунато багато зробив для розвитку музичного мистецтва у Катеринославі-Дніпропетровську. У 1918 р. його було обрано головою Катеринославського музичного товариства, а у лютому 1919 р. під його головуванням була відкрита Катеринославська музична консерваторія. Надалі її було реорганізовано у музичний технікум. У ньому Л.М. Фортунато працював старшим викладачем і викладав загальну історію музики. Вчений і музикант Л.М. Фортунато певний час (з 1919 по 1921 р.) очолював музичний комітет підвідділу мистецтв Наркомосвіти у Катеринославі [5].
Л.М. Фортунато приймав активну участьв організаційно-науковій роботі, зокремау створенні у Катеринославі відділення Російського металургійного товариства. Воно виникло у 1910 р., завдяки діяльності відомих вітчизняних вчених-металургів. Катеринославські науковці-металурги складали чи не найактивніший загін у цьому товаристві. Так, В.М.Пронь зазначає, що «в первом списке членов Русского металлургического общества числилось 28 человек из Екатеринославской губернии, в 1912 году их число возросло до 60 человек» [10, с. 8]. У Катеринославі було створено відділення РМО, до якого увійшли відомі вчені-металурги та інженери, зокрема П.Г.Рубін, І.П.Бардін, Л.М.Фортунато, А.П.Виноградов та ін. У тому ж 1910 р. у Катеринославі було проведено 1 Всеросійський з’їзд діячів з гірничої справи, металургії та машинобудування, який відбувався одночасно з Південноросійською обласною виставкою. Л.М.Фортунато був членом виставкового комітету цієї виставки, що здобула всесвітнє визнання.