З історії православного руху в с. Великі Лучки Мукачівського району

Лист березького віце-губернатора Іштвана Гулачі до Міністра релігії і освітив Будапешті з проханням відмовити у реєстрації православної громади у Великих Лучках

9 вересня 1905 р.

Берегово

Конфіденційне

Міністру релігії та освіти!

Вашу постанову по справі створення православної церкви у Великих Лучках № 52782/1905 у копії видав начальнику округу, щоб повідомив зацікавлених осіб. Протоієрей-священик, що зацікавлений, повідомив Мукачівського єпископа і за його вказівкою звернувся до мене із проханням і усно і письмово, щоб я не видав усім текстом постанову, лише повідомив заявників частиною розпорядження. Прохання обґрунтував тим, що керівники руху зловмисним поясненням законного обґрунтування постанови будуть користуватися як приводом для своїх антидержавних старань.

До того як висловлюся про заяву, характеризую схизматичний рух у Великих Лучках, який знаю ґрунтовно, тому що побував на місці з-за його вивчення і зв\'язався у широкому колі із народом. Можу стверджувати, що цей рух почався не від народу, він має захованих організаторів. Встановив, що схизматичні тенденції почалися від чужих священиків, які збирали для церкви і є безсумнівні попередні докази на те, що керівника підтримують грішми із невідомого джерела. Народом керує не релігійне переконання, а незадоволення із державних і суспільних порядків, виправлення своєї образи чекає від царя.

Народ у Великих Лучках роботящий і спроможний, але не має землі. Це джерело лиха. Під релігійними лозунгами ховаються соціалістичні прагнення, які керівники використовують з антидержавною метою під релігійними лозунгами. В інтересах рішення цього питання підготував купівлю мешканцями володіння з маєтку графа Шенборна, яке знаходиться у Великих Лучках. Під впливом цього рух згас. Але коли вже правова справа була в порядку, мешканці всі бажання маєтку виконали, відмовились від торгу. Ці обставини знову збудили незадоволення.

Я засуджую цей рух не з огляду свободи совісті та віросповідання, що я беззаперечно і без обмежень поважаю, а засуджую як антидержавне збудження і так хочу з ним справитися.

Безсумнівно, що організація православної церкви є розсадником великоруської ідеї та великоруських прагнень.

Через це виконаю бажання пана єпископа. Вашу постанову візьму назад і лише то буду перед зацікавленими особами усно оголошувати, що Ви не берете до відома заяву про перехід і створення православної сербської громади у Великих Лучках, а наказуєте бажаючим, переходити поступити за § 1 та 24 закону LIII від 1868 р.Також заявляю, що на прохання пана протоієрея-священика поїду на місце, щоб установити: чи серед прізвищ, що підписані під заявою, не є псевдоніми і чи всі розуміють, що підписали від його імені, чи все зробили, що потрібно для переходу і чи наполягає на бажанні щодо переходу.

Віце-губернатор Іштван Гулачі

(переклад з угорської)

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1.Пап С., о. Історія Закарпаття. У 3 т. –Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2003. – Т. 3. – С. 554.

2.Василий (Пронин), архимандрит. История православной церкви на Закарпатье. – К.: Филокалия, 2005. – С. 442.

3.ДАЗО. – Ф. 151. – Оп. 2. – Спр. 947. – Арк. 25.