З історії православного руху в с. Великі Лучки Мукачівського району

Преподобний Пан єпископ!

Про „схизматичний” рух у Великих Лучках вже два рази надсилав рапорт. Ініціатором і підбурювачем був Георгій, мешканець Великих Лучок, якому своїми умовляннями, примушуваннями та нездійсненими обіцянками, вдалось схилити 101 жителів Великих Лучок, щоб записалися. Частина тих, що записалися, використали момент, коли я 2-го, 3-го, 4-го лютого пішов на архієпископське відвідування, три дні підряд принесли з собою готові надруковані свідоцтва про вихід, які у мене заповнили. 11 лютого з\'явилися семеро. З них Іван Шостак тяжко захворів і послав на парохію, що хоче сповідуватись і причащатися. Із тих, що з\'явилися, разом з Георгієм Рубішем і Дмитром Рапінаком він зіграв головну роль, хотів вплинути на заблудлих, отже потрібно обходитися з ним, як із провинником. Тому помічник священика Костянтин Грабар із чотирма свідками пішов до хворого і перед ними закликав його, чи бажає сповідуватись та причащатися за правилами, постановами, навчаннями греко-католицької церкви, звернув увагу на його велику обману і гріх, просив його, що у тяжкій хворобі щиросердно розкаявся, щоб залишився у греко-католицькій вірі своїх предків і т. д. Священик не міг вплинути на Івана Шостака, який вперто заявив, що він хоче помирати у вірі, в яку записався. Костянтин Грабар повторно просив, навіть від дверей повернувся і посилався на свідків, що прийшов із радістю до тяжко хворого обслуговувати із таїнствами, нехай обрадує його і щиросердно розкається. Шостак наперекір цьому заявив, що він залишається у новій вірі і так помре, покаятися не хоче, а священика покликав лише з-за того, щоб помирився із ним, щоб не сердився на нього. Іван Шостак тяжко хворий, імовірно помре, негайно повідомте, у подібних випадках як поступати мені, якщо з тих, що вийшли з греко-католицької віри хтось помре, чи можна відмовитися від поховання згідно нашої віри.

З глибокою повагоюПротопіп Михайло Бачинський

(переклад з угорської)

№5

Лист губернатора Березького комітату до мукачівського греко-католицького єпископа Юлія (Фірцак) про зв’язки православних з Великих Лучок з Росією

18 травня 1904 р.

Берегово

Конфіденційно

Особисто до рук

Ваше Превосходительство Пане Єпископ!

Дійшла до мене інформація про розкольницький рух у селі Великі Лучки Березького комітату, що доручено на Ваше правління, де Дмитро Пебе, колишній священик мукачівської єпархії, тепер православний викладач теології в Росії, лучанським віруючим, що хочуть перейти у православну віру, написав листа, в якому умовляє їх на перехід у схизму і обіцяє матеріальну підтримку з Росії, також обіцяє послати російського православного священика; з другого боку маю і таке повідомлення, що названа особа знову хоче повернутися у греко-католицьку церкву і бажає отримати посаду священика у єпархії Вашого Превосходительства.

Я не впевнений, чи Ви володієте відповідною інформацією, але відчуваю, в ході розпоряджень, що у Вашій компетенції, використайте патріотичну точку зору із відомою Вашою архієрейською мудрістю і повністю здійснюєте її.

З повагою звертаю увагу Вашого Превосходительства на вище викладену мою позицію, чи не буде повернення Дмитра ІІебе і отримання ним тут священицької бенефіції, причинити небезпеку інтересам церкви і релігії з патріотичної та політичної точки зору.

З повагою