Господарство України і світу в період між двома світовими війнами
7 серпня 1932 р. було прийнято найбільш жорстокий за¬кон того часу "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації, і посилення суспільної соціалістичної власності". Цим законом визначалась найвища міра покаран¬ня - розстріл з конфіскацією всього майна, за пом'якшуючих обставин розстріл замінювався позбавленням волі строком не менше 10 років і також з конфіскацією майна.
8 грудні 1936 р. на VIII з'їзді Рад була прийнята Конститу¬ція СРСР. У відповідності з новою Конституцією політичну основу країни становили Ради депутатів трудящих, а еконо¬мічну основу - соціалістична власність на засоби виробницт¬ва. Всі матеріальні багатства фактично знаходились в руках держави, хоча формально проголошувалась наявність двох форм власності: державної (загальнонародної) і кооперативно-кол¬госпної.
В результаті перших п'ятирічок в країні відбулись значні соціально-економічні зрушення. Вся влада безроздільно пере¬йшла в руки партійно-державного апарату, який здійснював жорсткий централізований контроль за розподілом ресурсів і готової продукції, за кредитно-фінансовими закладами, меха¬нізмом ціноутворення та іншими економічними інституціями.
Селянство в основному було об'єднане в колгоспи. На¬прикінці 1930-х років одноосібні селянські господарства були практично витіснені за допомогою податків і адміністратив¬них заходів. Така політика держави демонструвала бажання заради ідеологічних принципів перестрибнути через етапи еко¬номічної зрілості сільської економіки, ігноруючи при цьому економічні інтереси самих селян.
Наприкінці 1930-х років радянська економіка набуває "та¬бірного" образу. В результаті масових репресій значна частина населення опинилась за колючим дротом. Праця ув'язнених включалась в п'ятирічні плани. В роки перших п'ятирічок система Головного управління таборів за об'ємами виробницт¬ва продукції займала перше місце серед всіх наркоматів.
Згідно до офіційних показників соціальну структуру радянсь¬кого суспільства в 1940 р. складали такі групи: робітники - 33,7%, колгоспники і кооперовані кустарі - 47,2%, службовці та інтелігенція - 16,5%. Зберігався невеликий прошарок селян-одноосібників і некооперованих кустарів - 2,6%.
Таким чином, в кінці 1930-х років в СРСР утворилась спе¬цифічна соціально-економічна система, яку найчастіше нази¬вають "державним соціалізмом", її характерними рисами були повне одержавлення виробництва і ліквідація приватної влас¬ності. Крім того, до основних характеристик "державного со¬ціалізму" можна віднести наявність в країні лише однієї партії, монополію держави на засоби масової інформації, єдину офі¬ційну державну ідеологію, контроль за суспільством з боку органів держбезпеки. Все це дає право говорити про те, що "дер¬жавний соціалізм" в СРСР набував чітко вираженого тоталі¬тарного характеру.
Економічне становище західноукраїнських земель
Після першої світової війни значна частина західноукраї¬нських земель була анексована Польщею і Румунією. Закар¬паття увійшло до складу Чехословаччини. Майже 7 млн. ук¬раїнців, в основному колишніх підданих Австро-Угорської імперії, були позбавлені права на самовизначення. Основна маса українських земель відійшла до складу Польщі, під владою якої опинилися понад 5 млн. українців, які становили найчисленнішу національну меншість. У промисловому відношенні західноукраїнські землі були слаборозвинутими. Понад 80% населення займалося сільським господарством.
Польща, Румунія, Чехословаччина, до яких входили захід¬ноукраїнські землі, в економічному розвитку значно поступа¬лися США, Німеччині, Франції. Ситуація погіршувалась ще й тим, що в економіці країн, до складу яких увійшли західноук¬раїнські землі, панував іноземний капітал. Так, 44,4% вироб¬ництва у деревообробній промисловості і 88,5% у нафтовій контролювали іноземні банки.Західноукраїнські землі стали колонією, аграрно-сировин¬ним придатком іноземних держав. Сприяючи розвитку про¬мисловості в центральних районах, польський уряд свідомо галь¬мував промислове будівництво на західноукраїнських землях. У 1938 р. Західна Україна виробляла 7-10% промислової продукції Польщі, при цьому її населення і територія станови¬ли чверть території Польщі.
Західноукраїнська промисловість у післявоєнний період відчувала величезні труднощі в одержанні кредитів. З цього вміло скористалися заправили західноукраїнського й амери¬канського монополістичного капіталу і прибрали основні по¬зиції в економіці до своїх рук. У промисловості Західної Ук¬раїни змінилося тільки те, що місце австро-німецького капіта¬лу зайняв французький, англійський, американський. Частко¬во посилив свої позиції й польський капітал.