Господарство України і світу в період між двома світовими війнами
Господарство України і світу в період між двома світовими війнами
Характерні риси розвитку господарства пе¬редових країн світу у 20-30-ті роки. Нова еко¬номічна політика та її здійснення в Україні.
Господарство України в умовах формування і здійснення командно-адміністративної систе¬ми. Економічне становище західноукраїнсь¬ких земель.
Характерні риси розвитку господарства передових країн світу у 20-30-ті роки.
Найбільш сприятливі умови для розвитку гос¬подарства після завершення світової війни мали США. Сюди перемістилися центри фінансового життя, промислового і сільськогосподарського ви¬робництва. В 1920 роках країна виплавляла 60% світового виробництва чавуну і сталі, видобувала 66,8% нафти. Незважаючи на те, що економічна криза 1921 р. дещо пригальмувала розвиток еконо¬міки, протягом 20-х р. нарощуються темпи вироб¬ництва. Така ситуація була зумовлена великими поставками американських товарів в Європу, яка інтенсивно відбудовувала зруйноване війною госпо¬дарство.
Високими темпами розвивалися нові галузі виробництва: автомобільна, літакобудівна, хімічна, елек¬тротехнічна, виробництво танків. Великих успіхів було досягнуто у справі організації і планування, ав¬томатизації і механізації виробництва. Дедалі більшого поширення в промисловості набирає конвейєрна система. Інтенсифікація виробництва за системою Тейлора надала можливість американським фірмам значно підвищити продуктивність праці.
У 20-ті роки посилюється концентрація виробництва. Велика кількість дрібних і середніх підприємств поглинається великими корпораціями. На початковому етапі така концент¬рація мала позитивні результати: зростала продуктивність праці, знижувалася собівартість продукції. Але в деяких галу¬зях промисловості це вело до монопольного становища вироб¬ника, який диктував ціни на сировину і готові вироби.
Складаються сприятливі умови для розвитку сільського господарства. Високий рівень промисловості забезпечив аграріїв достатньою кількістю техніки і мінеральних добрив. За десяти¬ліття чисельність тракторів збільшилась з 246 тис. до 920 тис., вантажних автомобілів - з 139 тис. до 900 тис., комбайнів з 4 тис. до 61 тис. Інтенсивність сільського господарства була дуже високою. Американський фермер виробляв стільки продуктів харчування, що міг прогодувати 9-10 осіб.
Широкому зростанню продуктивності в сільському господарстві сприяла фермерська організація виробництва, що базу¬валася на праці власників засобів виробництва. Наймана пра¬ця на сільськогосподарських роботах застосовувалася порівняно мало, як правило, під час сезонних робіт. Широко запроваджу¬валися нові технології обробітку грунту, зокрема безвідвальна у посушливих районах.
Піднесення промисловості і сільського господарства стимулювало розвиток торгівлі. Товарообіг США збільшився з 36,5 млрд. дол. у 1923 р. до 48,5 млрд. дол. - у 1929 р. Розширюва¬лася сфера споживчого кредиту та інших форм фінансових послуг населенню. Зовнішня торгівля розвивалася повільніше, ніж внутрішня. Це було зумовлено тим, що більшість вою¬ючих країн на середину 20-х років відбудувала своє господар¬ство і вступила в конкурентну боротьбу за впливи на світово¬му ринку. В другій половині 20-х років США змушені були компенсувати втрату ринків збуту в Європі торгівлею з Ра¬дянським Союзом. На початку 30-х років 77% експортованих тракторів, 5% верстатів і майже 25% обладнання для гірничо¬добувної промисловості були поставлені в СРСР.
Успішному розвитку господарства країни сприяла політика урядових кіл. У 1922 р. було введено митний тариф, який стимулював торгівлю американськими товарами і перешкод¬жав імпорту іноземних, широко практикувалися приватизація державних підприємств, вивіз капіталу, особливо в Німеччину.
Загальна сума капіталовкладень за кордоном на кінець 20-х років досягла 27,7 млрд. дол. Сполучені Штати визнали зона¬ми свого впливу Латинську Америку, Європу та Канаду, пере¬творившись у найбільшого експортера капіталів, їм вдалося потіснити або й взагалі витіснити з багатьох країн світу анг¬лійський, французький, німецький, японський капітал.
Економічний розвиток європейських країн у 20-х роках значно відрізнявся від США. В найбільш сприятливому становищі була Великобританія, хоча в роки світової війни вона зазнала значних людських втрат (750 тис. осіб загинуло і 1,5 млн. було поранено) і втрат засобів виробництва (торгового флоту - близько 40%). За роки війни випуск промислової продукції скоротився на 20%. Під час війни імпорт у порівнянні з експортом зріс удвоє. Зовнішній борг становив 1150 млн. ф.ст., внутрішній - до 6,6 млрд. ф. ст.Незважаючи на таке складне становище, Англія мала певні позитиви: як країна-переможниця у війні вона домоглася знач¬ної частки репарацій. До Великобританії відійшло кілька німецьких колоній, ще більше зміцнились її позиції в Африці й на Близькому Сході. Все це сприяло пожвавленню госпо¬дарського життя. У промисловості сталися структурні зміни. Набирали ходи нові галузі промисловості: автомобілебудуван¬ня, авіаційна, електротехнічна, хімічна. В той же час повільни¬ми темпами зростало виробництво металу, вугілля. У особливо важкому стані було кораблебудування. Загальний обсяг вироб¬ництва промисловості наприкінці 20-х років ледь перевищу¬вав довоєнні показники.