Революційно-демократична екон. думка в Україні
Свою працю С. Подолинський надіслав К. Марксу і в листі до нього зазначив, що написав її під впливом «Капіталу».
К. Маркс прихильно відгукнувся про працю С. Подолинського і звернувся до Ф. Енгельса з проханням висловити свою думку. У лис¬тах до К. Маркса (1882) Ф. Енгельс, указуючи на цінність відкриття С^ Подолинського, водночас зазначав помилковість його висновків. «Його справжнє відкриття, - писав Ф. Енгельс, - полягає в тім, що людська праця може довше утримати на поверхні землі і довше при¬мусити діяти сонячну енергію, ніж це було б без неї. Усі економічні наслідки, які він звідси виводить - помилкові». «Подолинський, - писав далі Ф. Енгельс, - відхилився в бік від свого дуже цінного від¬криття, тому що хотів знайти природничо-науковий доказ на користь правильності соціалізму і тому переплутав фізичне з економічним».
Минуло понад сто років, і ідеї С. Подолинського оцінили належ¬ним чином. Його природничо-наукове пояснення процесу праці на¬звали «законом Подолинського».
Завершив наукові розробки Подолинського В. І. Вернадський у своєму вченні про ноосферу.
На західноукраїнських землях демократична суспільна думка представлена цілою плеядою діячів, серед яких були, зокрема, В. Навроцький, О. Терлецький, М. Павлик, І. Франко та інші.
В. Навроцький (1847 - 1882) - яскрава постать у суспільному житті Галичини останньої третини XIX ст. Закінчивши юридичний факультет Львівського університету, він обійняв посаду державного службовця в м. Жешуві, яку посідав до кінця життя.
В. Навроцький виступив як талановитий публіцист, етнограф, економіст-статистик. Його називають першим дослідником еконо¬міки Галичини та причин зубожіння народу в період утвердження тут капіталізму. У своїх економічних працях В. Навроцький торкає¬ться різних сторін суспільно-економічного розвитку краю.
Найбільш актуальним на той час було аграрне питання, і В. Навроцький приділяє йому велику увагу. Як економіст-статистик він розкриває процес еволюції земельної власності. Цей процес, за його словами, спричинив консолідацію земельних масивів у руках великих земельних магнатів і роздрібнення селянської земельної власності.
В. Навроцький простежує процес диференціації, що відбувається в галицькому селі, та роль у ньому новонароджуваного капіталу. Він спостерігав розвиток капіталістичних відносин у краї і, зокрема, на селі, бачив його негативні наслідки для селянства. Проте особливо рішуче він виступає проти залишків середньовічних форм господа¬рювання.
Гостро критикував В. Навроцький пропінацію - монополію шляхти на виробництво та продаж спиртних напоїв. Цьому питанню він присвятив кілька праць, у яких не лише розкриває суть пропінації, причин пияцтва, а й показує, як негативно воно впливає на ста¬новище селянства. В. Навроцький таврує галицьку шляхту, яка спо¬ювала селянство, маючи від цього величезні прибутки. Кожний крейцар, одержаний паном з продажу горілки, писав В.Навроцький 1882 p. у статті «П'янство і пропінація в Галичині», «облитий не тільки кривавим потом, а й слізьми селянських родин».
Великим тягарем на плечі селянства лягали податки. В. Нав¬роцький викривав колонізаторський і водночас прошляхетський ха¬рактер австрійської податкової системи, показував її антинаукову основу. Центральні й місцеві податки, писав він, значною мірою пе¬рекладалися на селянство.
В. Навроцький виступає як захисник інтересів селянства, про що він прямо заявляв у своїх працях. «Признаємось, - писав він у стат¬ті «Подвійна крейдка» (1881), - що заступаємо інтереси селянські».Що ж до робітничого класу, то В. Навроцький лише побіжно торкається його становища. Проте в листах до Драгоманова він пи¬сав, що думає взятися за працю про галицьких фабричних та сільсь¬ких робітників.
В. Навроцький був добре обізнаний з політичною економією За¬ходу. Проте у своїх працях він не ставить завдання теоретичної роз¬робки проблем політичної економії, а широко використовує еконо¬мічні категорії в аналізі економічного становища краю, становища трудового народу. Він - прихильник трудової теорії вартості. Вар¬тість, за його словами, створюється людською працею. Саме з пози¬цій трудової теорії вартості В. Навроцький аналізує проблеми експ¬луатації, продуктивної праці тощо.