Економічна історія
Маркс визначає ціну товару як перетворену фо-рму його в-сті, основу якої стано¬вить не витраче-на праця, а увесь капітал, котрий був використа-ний для В цього товару. З погляду капіталіста ва-рті уваги лише витрати В, оск саме вони зумов-люють отримання прибутку. Як¬що ціна — це гро-шова оцінка в-сті товару, то прибуток є проявом реалізованої додаткової в-сті, а витрати В — су-мою постійного та змінного капіталу. Прибуток як перетворена форма додаткової в-сті є ме¬тою і мотивом діяльності капіталіста, показником ефе-ктивності роз¬в-ку кап-ого В. Відношення прибутку до ви¬трат В (норма прибутку) сигналізує про до-цільність діяльності, віддачу од. капіталу та сту-пінь його зростання, стан справ на ринку товарів і, частково, на ринку праці.Фактори, що визначають норму прибутку, — це норма додаткової в-сті, швидкість обороту ка-піталу, орга¬нічна будова капіталу та ін. Особливу увагу він приділяє аналізу впливу органічної бу-дови капіталу на зміну норми прибутку, зазнача-ючи, що зі зростанням розмірів постійного капіта-лу внаслідок запровадження досягнень НТП нор-ма при¬бутку має тенденцію до спадання через збільшення витратної час¬тини створюваної в-сті. Виникає конфлікт між розширенням В і самозрос-танням в-сті. Цей процес супроводжується скоро-ченням к-ті зайнятих у В. Досл-ня перетворених форм додаткової в-ті завершує¬ться аналізом зе-мельної ренти. Маркс показав, що розв-к кап-зму в землеробстві спричиняє відокремлення зе-млі як головного засобу В від її власника.
Ек-но власність на землю реалізується через ре-нтні відно¬сини. Визначає 2 види ренти, що відо-бражають 2 види відносин: власника та користу-вача — абсолютну та диференційну ренту.
До Маркса ніхто не дав із позицій трудової теорії в-сті пояснення суті абсолютної ренти та її дже-рел. Маркс це зробив, користуючись запропоно-ваною ним категорією ціни В, через з'ясування особливостей ціноутворення в с-г, використаної живої праці, а отже, створеної додаткової в-сті. Щоправда, існує ціла низка протидіючих чинни-ків.
З позиції теорії вартості Маркс зміг пояснити, чо-му, коли товари продаються за їхньою в-стю, за різної органічної будови і різної швидкості оборо-тів у різних галузях В капіталісти на од¬наковий капітал отримують однакову норму прибутку, за рахунок яких чинників відбувається вирівнювання норми прибутку.
7. Економічна теорія Туган-Барановського
Михайло Туган-Барановський (1865-1919). Він не був послідовником жодної з шкіл,але вмів у кожній виявити сильні і слабкі сторони. В праці(1890) проаналізував розвиток теорії граничної корисності від її витоків до більш пізніх праць. Зробив висновок про доцільність використання в економічних дослідженнях теорії корисності.Вводить у науковий обіг поняття “Вартість” та “Трудова вартість”. Перша на відміну від поняття”Цінність” є господарска витрата, що здійснюється для здобування предмету і включає витрати засобів виробництва та праці, друга “Трудова вартість”- частина цієї витрати. А саме витрата праці. Формує закон “Теореми цінності”, згідно з яким граничні корисності господарських благ, що вірно відтворюються, прямо пропорційних їх трудових вартостям.Замінює поняття”Продуктивні сили” поняттям матеріальним факторам виробництва. Звертає увагу на проблеми кризових явищ в еволюції капіталістичної економіки. Визначає нові підходи у розв”язанні проблеми криз та започатковують сучасну теорію кон”юнктури. Запропонував власні схеми капіталістичного відтворення. Зробив висновки, що попит на товари створився самим виробництвом і ніяких зовнішніх меж розширеного відтворення , крім браку сил не існує абсолютна величина прибутку визначається тими ж факторами, що й величина зарплати. Основою прибутку є власність на засоби виробництва. Ренту розглядають як наслідок природних стійких відмінностей продукту праці в різних пунктах виробництва і визначають як “нетрудовий дохід, що витікає з користуванням корисними властивостями землі” зростання її – прогрес землеробства.
Він 1-им сформулював основний з-н інвестиційної те-орії циклів: фази пром-ого циклу визначаються активністю ін¬вестування. Саме збільшення інвес-тицій у галузях, що виготовляють засоби В поро-джує мультиплікаційний процес всіх елементів ек-ної активності. Він писав, що причина криз криється «у сфері нагромаджен¬ня і витрачання сус-ого капіталу» за порушення пропорційності його розподілу в різних сферах застосування капіталу.
Регулювання інвестицій, правильний їх розподіл хоча б тільки в галузях, що виготовляють капіта-льні блага відкриває можливості для безмежного розширення кап-ого В.
8. Теоретична сис-ма та ек-на програма Дж. М. Кейнса.
Джон Мейнард Кейнс (1883-1946)