Характеристика Косівського району
В заплаві рік підґрунтові води місцями залягають близько до поверхні /60-80 см/. В зв'язку з близьким заляганням підґрунтових вод, грунтотвірні породи мало дреновані, тут поширені оглеєні грунти.
1.5. Геологічна будова та грунтоутворні породи.
Ґрунтотворні породи відіграють важливу роль у формуванні відпові¬дних якостей грунту. Від механічного і хімічного складу материнсь¬ких порід залежить режим їх зволоження, аерація умови розвитку рослинного покриву та інші агротехнічні якості грунтів.
Для глибшого розуміння грунтотвірних процесів в різних природних умовах зупинимось коротко на характеристиці геоло¬гічної будови території та грунтотвірних порід, ведуче місце серед яких займають четвертинні відклади.
За геологічною будовою ця місцевість відзначається складністю.
На крайнему півдні в межі II вклинюється древнє ядро Кар¬пат, представлене тут Чичвинськими горами, які о північним краєм Мармароського масиву. В будові їх беруть участь різноманітні крис¬талічні сланці, кварцити, гнейси, амфіболіти та Інші породи, які ви¬никли підчас верхнього палеозого тріасу та юри.
На північ від Чичвин розташована група гірських хребтів - Чорнигори і Гринявських. У тектонічному відношенні вона входить у зону Магури і сформована з крейдяних і оліго¬ценових товщ, що являють собою червоні пісковики, чорні сланці, кварцити, конгломерати та інші породи,
Найбільше поширення мають Четвертинні відклади, вони як осно¬вні ґрунтотворні породи мають велике значення для сільського го¬сподарства. Основним типом четвертинних нашарувань є алювіа¬льні відклади, утворення яких пов'язано з діяльністю річкових вод. Поширені вони в межах сучасних і давніх долин, на річкових терасах. Склад алювіальних річкових відкладів різний. Серед них поширені поширені піщано-глинисті особливо піщано-галечникові верстви..
У післялюдовиковий час і в сучасну епоху ріки району перебува¬ють у стані поглиблення долин та нагромадження наносів у межах своїх русел і заплав. Протягом неогену і особливо в четвертинному періоді, а також в сучасних геологічних умовах гори посилено руй¬нуються, внаслідок дії різних геологічних сил.
Посилене вивітрювання приводить до руйнування і розкладання гірських порід на окремі складові частини. Корінні кам'яні породи вкриваються чохлом з продуктів власного руйнування, схили гір на¬бувають згладженого вигляду.
Наноси, які утворились на схилах і біля підніжжя гір від зміщення продуктів руйнування гірських порід, називається делювіальними.
У зміщенні продуктів руйнування по схилах гір велику роль віді¬грають також стічні поверхневі і підземні води. Під час випадання дощу та розтавання снігу стічна вода зносить дрібні часточки проду¬ктів вивітрювання.
Струмки стічних вод біля підніжжя схилу відкладають знесені час¬тки у вигляді конусів виносів. В окремих частинах гір конуси біля підніжжя схилів з'єднується своїми краями і утворюють пролювіаль¬ні тераси.
Часто підземні води викликають сповзання великих мас гірських порід. Починається зсув у верхніх частинах схилів. В місці виник¬нення зсуву здебільшого утворюється цирк.
Зміщені у зсуві маси землі мають складну, наче зім'яту поверхню, знерівняну численними невеличкими підняттями і зниженнями. Зсу¬ви розміщуються групами.
Такий чином, на території дослідженого району можна виділити такі генетичні типи четвертинних відкладів:
Алювіальні відклади поширені в межах сучасних (рр.Черемош, Яблуниця, Пістинька, Лючка та ін) і давніх річкових долин. В цих від¬кладах заплав рік можна назвати дві фації: руслову і заплавну. Ріки несуть багато грубого матеріалу щебеню, гальки, різнозернис-того піску. Цей матеріал відкладається головний чином вздовж ру¬сел, а більш дрібні частинки мулу відкладаються переважно на під¬вищених частинах заплавин.