Характеристика Косівського району
Сформувались вони під трав"янистою рослинністю і дрібними на¬півчагарниками (чорниці, брусниці та ін.). Грунтотвірними породами є в основному продукти звітрювання пісковиків (Чорногора) та дав¬ніх кристалічних сланців в Чичвинських горах.
Глибина ґрунтового покриття не перевищує 50-60 см. В комплексі з гірсько-лучними грунтами залягають гірські оторфовані та гірські торфовища. Щебінь зустрічається у всіх горизонтах.
1.7. Рослинність
Розвиток рослинності відбувається під впливом досить складно¬го комплексу зовнішнього середовища, який і обумовлює її ха¬рактер у вигляді рослинних угрупувань.
Коротко зупинилось на характеристиці рослинності району історії її формування та еволюції.
За М.Г. Поповим Карпати відносяться до Центральноєвропейської геоботанічної провінції. В пліоцені ця провінція була субтропічною. В кінці пліоцену степові форми замінили древньосередземноморські, а субтропічний ліс був замінений буковим прибореальним.
Материкове зледеніння, що наступило потім, привело, в період максимального його розвитку до відступу степу приборе-ального лісу в захищені долини Карпат головним чином на їх пів¬денні схили, до широкого розповсюдження в цих горах рослинно¬сті тайги, яка прийшла з півночі Скандинавії та Північної Англії, частково ж з Валдайської височини.У видозміні рослинності, особливо лісів Карпат, велику роль відіграла людина.
Первісна рослинність тут значною мірою винищена, а прос¬тори, які колись були вкриті нею, тепер перетворились в орні землі, луки та інші сільськогосподарські угіддя, Територія Косівського району в геоботанічному відношенні входить до Центрально-Европейської провінції Карпатського сектору, який можна поділити на два регіони: перед гірський та гірський.
Як вже згадувалось, ліси передгірної частини /Прутсько-Черемошська височина/ Косівського району зазнали великих змін під впливом господарської діяльності людини. Найбільшої видозмі¬ни зазнали тераси долин річок, де колись були поширені вільхові та дубові ліси.
Передгір'я на загальному фоні виділяється своїми широко¬листяними лісами, ці ліси збереглися на менш доступних площах для землеробства, які розвиваються на дерново-підзолистих грун¬тах. З висотою поступово починає переважати бук і посилюється роль хвойних ялини і смереки. В склад цих лісів входять листяні та хвойні породи: бук звичайній, граб, дуб черешчатий, дуб скалистий, клен, липа та ін.
З мішаних лісів в передгір'ї найбільш поширені дубо¬во-гробові, грабово-букові, буково-ялинові.
В підліску таких лісів зустрічаються кущі ліщини звичайної, береск¬лету європейського, бузини червоної, смородини, гліда, калини, шипшини.
Для цих лісів в трав'яному покриві найбільш характерні: копитень європейський, ясмінник душистий, папороть ти інші види.
Абсолютні висоти гірської частини Косівського району та достаток атмосферних опадів створюють сприятливі умови для роз¬витку темно-хвойних і букових лісів. У даному районі можна виді¬лити чотири ландшафтно-рослинні вертикальні пояси, які не завжди чітко виражені.
Найширшу смугу займає пояс густих тінистих букових лісів який піднімається на висоту до 1200-1300 м над рівнем моря. Бук тут домінуюча порода. Чисті насадження його зустрічаються рі¬дко, частіше всього це мішаний ліс буково-смерековий, ялиново-буково-смерековнй.
В підліску спостерігаємо занігтицю, папороть, плакун, проліску, ві¬всяницю, крокусу, вероніку, тонконіг. Добре розвинений моховий покрив, верхня границя бучин нерідко поступово переходить в сме¬рековий пояс, особливо в Чичвинських горах, або частіше в смери-ково-ялинові ліси.