Характеристика Косівського району
Покутські Карпати розділяються порівняно широкими, зручними для засолення поперечними долинами Черемошу, Рибниці, Пістинь-ки і Лючки.
Хребти являють собою порівняно правильні антикліналі, ядро яких складається з Іноцерамових шарів, ямненських пісковиків та Інших міцних порід. Ямненські пісковики і іноцерамові відклади не¬рідко утворюють величезні куполоподібні брили. В цілому ж хребти мають порівняно спокійну лінію поверхні.
Поздовжні зниження між хребтами - це синкліналі, складені з порі¬вняно молодих і м'яких порід, переважно з менілітових сланців.
Просторі поперечні долини pp.Лючки, Пістиньки, Рибниці І Че¬ремошу пересікаючи синклінальні зони, утворюють обширні уло¬говини, перерізаючи хребти Покутських гір, навпаки сильно зву¬жуються, схили їх стають крутими.
Район Запрутських, або Прутсько-Черемоських Горган - це південно-східна окраїна гір між Прутом і Черемошем. На півночі він прилягає до Покутських гір, на півдні обмежується Жаб"ївським зниженням. Абсолютні висоти гір 1000-1300 м.
Майже посередині району безперервною смугою простягається па¬смо, яке фіксується високими вершинами (Горган Бурачківський, Лисина Космацька, Кам'янистий, Ігрець та ін.) І є вододілом ярових приток Пруту і Чорного Черемошу, на південь від нього лежать зна¬чні підвищення.
Жаб"ївське зниження розташоване між Прутсько-. Черемоськими Горганами і Чорногірсько-Гринявськими горами. Це шероке поздо¬вжнє пониження (низькогір"я) служить межею двох еротектонічних зон - Скибової і Магурської. Абсолютні висоти його в порівнянні з сусідніми районами незначні - біля м.Верховина всього 633 м, на північний захід від нього до 900-1000 м. Переважають же абсолютні висоти 600-300 м.
Паралельність хребтів виражена дуже слабо. Тут основну роль в формуванні рельєфу відіграє слаба стійкість більшості порід, тому ця ділянка і характеризується пониженим рельєфом (низькогір'я). Схили долин тут характерезуються пологістю досить згладжені, час¬то зустрічаються як ерозійні, так і акумулятивні форми.
Розповсюджені зсуви, здебільшого зони делювіального походжен¬ня. Місцями на схилах зустрічаються виходи підземних вод, деякі з них мінеральні.
Чорногірсько-Гринявський середньо-гірський район складений го¬ловним чином, пісковиками (кварцитовидними, кременистими), ар¬гілітами різними сланцями. І займає південну частину Косівського району.
Тверді породи створюють в значній мірі опір факторам денудації, тому цій зоні властиві великі абсолютні висоти (1300-1600 м), які створіть різкий контраст з районом Жаб"ївського низькогір'я. Ви¬сотна амплітуда цього району становить 300-400 м.
Стік вод тимчасових потоків, невеликих водостоків нерівномірний і буває то бурхливим, значним виносом уламкового матеріалу, то зовсім незначним. Схили хребтів розчленовані густою сіткою ярів, вузьких долин.
По площинах, вимоїнах, ярах, долинах у підніжжя вододілів вино¬сяться великі маси глинисто-щебнистого пролювію, делювію, утво¬рюються багато-численні конуси виносу. Останні руйнують дороги, загромаджують річкові долини, луки, посіви.
Чорногірсько-Гринявський район поділяється, в свою чергу, на окремі орографічно-геоморфологічні підрайони:
Чорногірський хребет на територію району входить вододільною зоною і північно-східними схилами.
Вододільний гребінь має вигляд зигзагоподібної лінії. Відмінними рисами Чорногірського рельєфу є значна абсолютна висота, наяв¬ність альпійських ландшафтів, пов"язаних з минулим зледенінням;
Гринявські гори простягаються майже в меридіальному напрямку від Жаб"яського зниження до верхів"їв Білого і Чорного Черемоші. Висоти наростають з півночі на південь. Найвища точка - г.Баба Льдова (1596м). Західний схил хребта короткий і крутий, східний, навпаки, пологий і низький, розчленований численними долинами численних приток Білого Черемошу.Чичвинські гори. В межах Косовського району (південна частина району) входять тільки північні схили Чичвин, глибоко розчленовані верхів"ям Чорного Черемошу. Хребет складений з різноманітних гірських порід від кристалічних сланців до крейдяних і піщано-глинястих товщ флішу.