Геодезичне забезпечення кадастру
По закінченні польових вимірювань представляють такі матеріали:
• схеми опорної геодезичної мережі та вимірювань для координування межових точок;
• журнали кутових і лінійних вимірювань;
• абриси меж землеволодінь (земле користувань) і розташування окремих угідь;
• акти встановлення та погодження меле;
• картки закладки опорних та межових знаків і акти здачі цих пунктів на нагляд за їх схоронність.
В камеральних умовах за результатами польових вимірювань обчислюють координати і висоти пунктів опорної геодезичної мережі. Використовуючи одержані дані, як вихідні, вираховують координати межових пунктів. Обчислення координат пунктів геодезичної основи і межових точок виконується в системі координат населеного пункту, яка повинна мати зв'язок із загальнодержавною системою координат.
За координатами точок поворотів меж із рішення обернених геодезичних задач визначають дирекційні кути (румби) і довжини сторін та периметр. Площу земельних ділянок визначають за формулою Гауса [16]. Одержані величини є вихідними даними для складання плану зовнішніх меж. На плані показують планове положення меж земельної ділянки. Дирекційні кути сторін та їх довжини подаються на плані окремою таблицею. До плану додасться опис меж.
Кадастровий план землеволодінь і землекористувань населеного пункту складається після завершення всіх робіт з інвентаризації земель. На плані, який складається в масштабі 1:1000. 1:2000. 1:5000 залежно від площі населеного пункту і наявності топографічних матеріалів, показують всі земельні ділянки з відповідними номерами (кодами), які формуються відповідними управліннями. По завершенні всіх робіт з Інвентаризації земель складається технічний звіт, зміст якого розглянуто в [16].
5. Геодезична основа кадастрових знімань.
Основними роботами на кадастровому об'єкті, які вимагають відповідного геодезичного забезпечення, е встановлення меж населених пунктів, інвентаризація земельних ділянок. Інвентаризаційні знімання (обміри) житлового фонду.
Для винесення в натуру проекту меж населених пунктів необхідна відповідної точності і густоти опорна геодезична мережа. Закріплення меж здійснюється межовими знаками встановленої конструкції [16]. На кожен знак складають картку закладки. Планове положення всіх межових знаків визначається з точністю не нижче від полігонометрії 2-го ряду, а висотне - Із нівелювання 4-го класу або технічного нівелювання. Планові геодезичні мережі 1-го і 2-го розрядів створюють відповідно до вимог "Інструкції по топографічних зніманнях в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 1:500, а висотні - "Інструкції по нівелюванню 1. 2. З та 4 класів".Для цілей інвентаризації земельних ділянок, які перебувають у користуванні чи власності, складається проект згущення геодезичної опорної мережі.
Схема опорної мережі визначається наявністю вихідних геодезичних пунктів, топографічною та кадастровою ситуацією. Планова мережа створюється такими методами:
• прокладання ходів полігонометрії 1 і 2 розрядів;
• побудови мереж тріангуляції і трилатерації 1 і 2 розрядів;
• побудовою аналітичних мереж;
• прокладанням теодолітних ходів.
Можливе також поєднання: цих методів. Геодезична основа має відповідати вимогам точності зйомки масштабу 1:500. Середня квадратична помилка визначення координат поворотів меж і межових знаків не повинна перевищувати 0,10 м, що відповідає 0,2 мм в масштабі плану 1:500.