Геодезичне забезпечення кадастру

Для визначення площ цінних земельних ділянок у населених пунктах точність цього масштабу також не задовольняє вимог грошової оцінки землі. Наприклад, для прямокутної ділянки з високою ціною, площ) необхідно визначити з точністю до І кв. м. Середня квадратична помилка для прямокутної ділянки m p буде дорівнювати [3]:

, (1)

де mt - середня квадратична помилка вимірювань, зокрема, координат; а і b - розміри ділянки. Звідси

(2)

Для ділянки, площею Р — 600 кв. м (а=20 м, b—30 м), mt =3см, а точність визначення координат опорних точок (межових пунктів) згідно з [16] становить 10 см.Отже, базовий масштаб кадастрових знімань, орієнтований тільки на створення планово-картографічних матеріалів кадастру, не може служити інтегральним критерієм: точності збору кадастрових даних, як це прийнято в топографії. Це обумовлює необхідність при обґрунтуванні вибору масштабу кадастрових знімань врахування інших спеціальних вимог, наприклад, точності визначення площ і встановлення положення межових точок земельних ділянок тощо.

Точність кадастрових планів характеризує похибки відображення геометричних параметрів і об'єктів, їх взаємного положення. Показник точності кадастрових планів має важливе значення, тому що висновок про можливість використання вихідних матеріалів, наприклад, топографічних планів, геологічних карт і ін.. оцінюється саме по цьому показнику. В деяких випадках критерій точності може бути єдиним і достатнім показником можливості і технологічності створення кадастрових планів.

Кількісне значення показника точності кадастрових планів можна встановити з відомого математичного співвідношення [4]:

(5.3)

де тк - середня квадратична помилка створення кадастрового плану, тт - середня квадратична помилка побудови геодезичної опорної основи. піт — середня квадратична помилка зображення елементів середовища на топографічних, планах. тоб - середня квадратична помилка визначення положення елементів об'єктів і явищ міського середовища на кадастровому плані.

Наведений вираз (3) характеризує загальну модель співвідношення точності складових кадастрового плану. Це співвідношення не враховує технологічні особливості створення плану, трудомісткість операцій та часово-економічні параметри. Виходячи з виразу (3), можемо розглянути реалізацію таких схем створення кадастрових планів.

Точність наявного топографічного плану даної території достатня для створення кадастрового плану, наприклад, шляхом дігіталізації чи тому подібне. Тоді з (3). приймаючи тоб= 0. одержимо:

(4)

Точність створюваного кадастрового плану повинна бути вищою ніж топографічного, тоді при тт = 0,1 з (5.3) одержимо:

(5)

Отже, при відомій точності опорної геодезичної мережі можна розрахувати точність створення кадастрового плану, задаючись точністю окремих ланок технологічної схеми.

Співвідношення і поєднання величин середніх квадратичних помилок в окремих ланках схеми дає можливість у кожному конкретному випадку вибрати певну послідовність технологічних операцій для створення кадастрових планів.

3. Точність топографічних планів і геодезичне забезпечення