Італія – загальна характеристика

Важливе місце у сільському господарстві традиційно займає виногра­дарство. У 1997 р. зібрано 8,2 млн т винограду, що вивело Італію на перше місце у світі. Виноград вирощують по всій країні, але найбільші його план­тації знаходяться в Апулії, Венето, Емілії-Романьї, Сіцілії, Тоскані, Лаціо, Кампанії. Відомою італійською культурою є оливкові плантації, які переважають на Півдні.

Важливою галуззю рослинництва вважається зернове господарство. У 1999 р. було вирощено 20,0 млн т збіжжя. Інтенсифікація виробництва зерна дає змогу щорічно без розширення посівних площ отримувати додат­ково понад 500 тис. т зерна. У структурі зернових культур переважає пше­ниця. Так, у 1999 р. її зібрано 7,8 млн т, що становить більше 39% загального збору зернових. Слід зазначити, що італійці вирощують переважно тверді сорти пшениці, які використовуються для виробництва високоякіс­них макаронів.

Країна займає перше місце у Європі за збором тютюну, який вирощу­ється переважно на Півдні (понад 100 тис. т).

Тваринництво хоча і не є головною галуззю сільського господарства Італії, бо його розвиток стримується конкуренцією більш дешевої продук­ції країн ЄС, але має досить виразну спеціалізацію, базуючись на природ­них особливостях території країни та існуючому попиті на ту чи іншу продук­цію. Промислово розвинена Північ спеціалізується на молочному скотарст­ві. Тут знаходяться головні райони вирощування ВРХ — Ломбардія, П'є­монт, Венето, Емілія-Романья і значні площі соковитих лугів. Центральна Італія спеціалізується на м'ясному тваринництві і в першу чергу — сви­нарстві.

Транспорт. Географічне розташування Італії — витягнутість країни з півночі на південь — визначає конфігурацію сучасної транспортної мережі. Більшість доріг мають меридіальне спрямування, за винятком тих комуні­кацій, що прокладені по Паданській рівнині. Тут вони мають широтне спрямування.

Основним засобом переміщення в Італії є автомобільний транспорт. На його частку припадає понад 75% сухопутних перевезень вантажів. Загаль­на протяжність шосейних доріг перевищує 300 тис. км. Швидкісні автостра­ди нараховують 6 тис. км. Італія — батьківщина стародавніх римських доріг і сучасних автострад. Загальна чисельність легкових автомобілів у країні перевищує 31 млн, вантажних і автобусів — 5,8 млн.

Найважливіша автострада: Мілан-Болонья-Флоренція-Рим-Неаполь-Реджо-ді-Калабрія, яку ще називають "автострадою Сонця". Максималь­но допустима швидкість на автострадах — ПО км/год, проїзд — платний. Вартість проїзду залежить від класу автомобіля.

На залізничний транспорт припадає лише 10% загальних вантажопе­ревезень. Протяжність залізниць — 16 тис. км. Понад 50% залізниць елек­трифіковані. Найбільшим залізничним вузлом є Мілан. Найважливіші залі­зничні колії прокладені по східному і західному узбережжях Апеннінського півострова. Центральною магістраллю є лінія Мілан-Болонья-Флоренція-Рим.Морський транспорт забезпечує 90% зовнішньоекономічних переве­зень. Його тоннаж досягає 7,5 млн брутто реєстрових тонн. Морські порти — Ґенуя, Венеція, Трієст забезпечують зв'язки Північної Італії з дунайськи­ми країнами, Америкою, Східною Африкою і Азією, обслуговують тран­зити Швейцарії, Австрії, Німеччини. Неаполь — головний туристичний і пасажирський порт на півдні Італії. Через Неаполь здійснюються зовнішні економічні зв'язки з країнами Північної Африки і Західного Середземно­мор'я. Морськими воротами Рима є порт Чівітавекк'я. Щорічно морськими портами ввозиться майже 60 і вивозиться — 180 млн т вантажів.

Усе більшого значення для перевезення вантажів і пасажирів набирає повітряний транспорт. Найбільшими за обсягом пасажиропотоків є міжна­родні аеропорти Рима (Фьюмичіно) і Мілана (Лінате і Мальпенса).

В Італії створена система магістральних нафто- і газопроводів, що з'єднують промислові центри з портами. Деякі трубопроводи мають міжна­родне значення. Від Генуї, Венеції і Трієста прокладені нафтопроводи до Швейцарії, Австрії і навіть до Німеччини.

Сфера послуг в Італії, як у більшості розвинених країн Європи, пере­важає виробничу сферу і за часткою у ВНП, і за кількістю зайнятих. Так, частка сфери послуг у ВНП становила 69,0% (1998 p.).

Підвищення життєвого рівня італійців сприяло розвитку таких важ­ливих галузей, як фінансово-кредитна сфера і страхування, охорона здо­ров'я і освіта, індустрія відпочинку і туризму, яка стала найбільш прибут­ковою галуззю сфери послуг.

Географія міжнародного туризму дуже строката. Найбільша кількість відвідувачів (близько 60%) припадає на чотири туристичні райони — Вене-то, Трентіно-Альто-Адідже, Тоскана і Лаціо, де знаходяться найатрактивніші гірські ландшафти, привабливі морські пляжі, архітектурні пам'ят­ники високої пізнавальної цінності.