Діяльність Володимира Кубійовича в Науковому товаристві імені Шевченка
Підготовка і видання ЕУ була стрижнем діяльності передусім вченого і керованого ним Європейського НТШ. Рішення про видання ЕУ було прийнято на Загальних Зборах НТШ у вересні 1947р. (м.Міттенвальд у Баварії). Відповідальними редакторами були визначені: З.Кузеля і В.Кубійович. Останній так обґрунтував необхідність видання ЕУ: “по-перше, це підставовий довідник українознавства для двомільйонної маси українців і осіб українського походження, які живуть в діаспорі за межами СРСР та його сателітів; по-друге, це має бути джерело знань про Україну й український народ для чужинців, - зокрема цю ролю виконуватиме АЕУ; по-третє, і може найважливіше, - ЕУ має бути джерелом правдивих інформацій про минуле й сучасне України для українців на рідних землях, де більшовики промовчують або фальшують здебільша те, що становить суть українства”.
Вже у червні 1949р. появився перший том ЕУ-1, а у червні 1952р. — видруковано третій том загальної ЕУ. До першого тому В.Кубійович підготовив 18 статей з географії, історії, економіки та демографії України.
5. Продовження демографічних студій України і її окремих земель. Хоч друком появилася одна стаття В.Кубійовича (“З демографічних проблем української еміграції (на прикладі таборів у Міттенвальді”),28 проте він зібрав величезний статистичний матеріал про національні відносини у Галичині на 1939р. (пізніше використаний для побудови відповідної карти та видання статистичного збірника). На засіданні Географічної комісії, якою керував вчений і яка налічувала 14 членів, він робить доповідь “Етно-графічна карта Галичини”; на одному з академічних вечорів виголошує доповідь “Зміни в стані населення України останніх 20-ти років”. Під кінець цього періоду В.Кубійович переїжджає до Сарселю. Наступає новий період в його житті, науково-організаційній та науковій діяльності в НТШ.
Володимир Кубійович і НТШ у 1952-1962рр.
Третій період діяльності В.Кубійовича в НТШ охоплює дванадцятиріччя 1952-1962 років. Це був час, коли повноцінно запрацювали усі крайові відділи, включаючи Європейський, коли розгорнулося на повну силу видання ЕУ (саме у 1952р. вийшов останній том загальної ЕУ, а у 1963р. — перший том англомовної ЕУ). В.Кубійович тоді переходить з Математично-Природописно-Лікарської до Історично-Філософічної секції (припинила у зв’язку з цим роботу Географічна комісія). Розпочато видавництво “Вістей” Європейського відділу НТШ.
У світовому і європейсько-азіатському контексті цей період характеризувався послабленням напруги “холодної” війни. В УРСР почали видавати (з 1957р.) Українську Радянську Енциклопедію, що у немалій мірі було реакцією на появу на Заході Енциклопедії В.Кубійовича. Це додало нового стимулу і у підготовці та виданні Енциклопедії Українознавства, бо за своєю ідеологією УРЕ була більшовицькою і промосковською, а загалом — антиукраїнською.
1952-й рік є переломним в житті Європейського НТШ і В.Кубійовича. 23.VI.1952р. відбулися Засновні Загальні Збори Європейського НТШ ще під головуванням З.Кузелі (незабаром він помер). Над підготуванням цих Зборів працювала п’ятичленна комісія під керівництвом В.Кубійовича. Було прийнято статут Європейського НТШ, обрано керівний склад Відділу. Головою вперше став В.Кубійович, заступниками проф. О.Кульчицький та проф. О.Шульгин, секретарем - доц. В.Янів. Тоді відділ нараховував 40 дійсних члени, 42 звичайних члени і 48 членів-прихильників.
На самому початку цього періоду В.Кубійович розробляє проблеми української наукової політики на еміґрації. Головні ідеї були виголошені на Першій Науковій Конференції відділу в Сарселі 15 вересня 1952р. Ці ідеї лягли в основу “Листа Генерального секретаря до Загальних Зборів Американського Відділу НТШ”.
В чому суть ідей Генерального Секретаря НТШ В.Кубійовича, висловлених у згаданому листі? Йшлося про нові завдання НТШ в цілому і його Американського відділу зокрема, про взаємини останнього з Європейським відділом. В.Кубійович нагадує, що НТШ має бути представником вільної української науки перед неукраїнським науковим світом; творити насамперед ті наукові і загальнокультурні цінності, які неможливо продукувати на окупованій більшовиками Батьківщині; обслуговувати українську людність за межами України, вивчати її, працювати для неї; український вчений на еміграції повинен, залишаючись по змозі у своєму фаху, опрацьовувати передусім актуальні проблеми нації.
Вчений розглядає шляхи перебудови організаційної структури і змісту діяльності НТШ. Він пропонує перебудувати Товариство на федерацію відділів (так воно і сталося), пов’язати окремі секції з конкретними відділами, запровадити новий вид членства в НТШ - членів-кореспондентів з припиненням іменування нових звичайних членів, дещо змінити компетенції Головного Виділу і Генерального Секретаріату та форму проведення Загальних Зборів. Ці позиції В.Кубійович конкретизував у статті “До нового ладу”.