Територіальна структура мінерально-сировинних ресурсів Поділля

Чітко виражених кущів та макрокущів у межах субрайону не спостерігається. Родовища переважно будівельної сировини роззосереджені на теренах субрайону білш-менш рівномірно. Окремі скупчення родовищ можна відмітити у північній частині Борщівського району, де компактно розташовані декілька родовищ силурійських вапняків , придатних для щебеню і буту; компактно розташовані численні прояви трепелів у Могилів-Подільському районі; декілька дрібних родовищ гранітоїдів у Чернівецькому районі; низку інших незначних скупчень покладів будівельної сировини. У субрайоні відсутні родовища комплексоутворюючої МС, усі відомі родовища МС – місцевого значення.В пограничних районах Хмельницької та Вінницької областей окремо виділяється полікомпонентний макрокущ (Новоушицький), який займає територію Новоушицького, Муровано-Куриловецького, частково, Кам’янець-Подільського, Віньковецького та Могилів-Подільського районів, тобто знаходиться на території Подністровського, Збаразько-Піщанського та, частково, Хмельницького субрайонів. Особливістю макрокуща є наявність численних родовищ і проявів фосфоритів – конкреційних і зернистих. У межах макрокуща відомі також родовища глауконіту та апатиту, тобто специфіка території полягає у скупченні тут переважно агрохімічної сировини, яка на даний час не розробляється, проте у недалекому майбутньому, після детальної оцінки покладів глауконітів, апатитів та зернистих фосфоритів може отримати районне чи навіть загальнодержавне значення.

В Муровано-Куриловецькому районі розвідане також Бахтинське родовище плавикового шпату – сировини для металургійної промисловості. Флюорит відносять до ресурсів районного значення, середньої комплексоутворюючої активності [ 3 ].

 

 Висновки.

1. Специфіка мінерально-сировинної бази Подільського регіону визначається, насамперед, різким переважанням різних видів сировини для потреб будівельної промисловості ( камінь будівельний, камінь тесовий, пісок будівельний, глиниста сировина для грубої та будівельної кераміки, цементна сировина тощо ).

2. Перспективною сировиною міжрайонного та загальнодержавного значення у регіоні можуть вважатись інтенсивно досліджувані зараз нововідкриті поклади зернистих фосфоритів, апатитів, сапонітів, глауконітів, плавикового шпату, графіту, а також каолінів та деяких облицювальних матеріалів. Інші види мінеральних ресурсів мають місцеве значення.

3. Виділені мінерально-сировинні субрайони характеризуються певною сукупністю видів мінеральної сировини і виявляють чіткий генетичний зв’язок як із окремими стратиграфічними горизонтами, так і з структурно-геоморфологічними районами території.

4. Структури нижчого порядку ( макрокущі і кущі ) приурочені в основному до стратиграфічних таксонів певного віку.

5. У межах регіону переважають полікомпонентні зосередження родовищ мінеральної сировини, у яких найчастіше домінуючу роль відіграє сировина для будівельної промисловості. Виділяється також декілька монокомпонентних кущових скупчень мінеральної сировини.

6. Комплексоутворюючою сировиною у регіоні є, насамперед, багаті родовища мінеральних вод: сульфідних, типу Нафтуся, радонових та ін., які мають загальнодержавне значення, нововідкрите родовище плавикового шпату.

Література.

1. Мищенко В.С. Минерально-сырьевой комплекс Украинской ССР. – К.: Наукова думка, 1987. – 232 с.

2. Паламарчук М.М., Горленко И.А., Яснюк Т.Е. Минеральные ресурсы и формирование промышленных территориальных комплексов. – К.: Наукова думка, 1978. – 220 с.

3. Паламарчук М.М., Горленко І.О., Яснюк Т.Є. Географія мінеральних ресурсів Української РСР. – К.: Рад. школа, 1985. – 135 с.

4. Сивий М. Територіальна структура мінерально-сировинних ресурсів Поділля // Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. № 2, 2003. – Тернопіль. - С. 138-146.