Територіальна структура мінерально-сировинних ресурсів Поділля

Подібна спеціалізація сировинних ресурсів характерна і для Калинівського куща: тут домінують компактно зосереджені родовища гранітоїдів із значними запасами, придатних для виробництва щебеню і буту (Іванівське, Писарівське, Черепашинецьке та ін.), при цьому більшість із них експлуатуються. Із будівельної сировини наявні також численні родовища лесовидних суглинків. Окрім цього, тут відоме єдине в Україні детально розвідане Слобідське родовище гранату; останній виявлений і у сусідньому Іванівському родовищі гранітів, яке в даний час розробляється на щебінь.

Для Вінницького куща типові численні родовища мігматитів, гнейсів, чарнокітів, придатних для виробництва щебеню і буту, глинистої сировини для будівельної кераміки та піщаної сировини, розташовані неподалік від обласного центру. Значна частина родовищ розробляються. Перспективними можна вважати Лукашівське родовище слюди та Тяжилівське родовище кремнієвих мінеральних вод, поблизу Вінниці.

Високий рівень територіального зосередження однотипних родовищ в кущах відкриває сприятливі перспективи їх спільної експлуатації, використання єдиних під’їзних шляхів, джерел енерго- та водопостачання, використання відходів тощо.

Дещо особняком в межах даного макрокуща виділяється Вітавське родовище гранітоїдів (Тиврівський район), яке інтенсивно розробляється Гніванським кар’єром.

Шепетівський (чи Шепетівсько-Полонський) кущ охоплює однойменні райони і відрізняється значним зосередженням тут родовищ гранітоїдів (гранітів, гранодіоритів, гнейсів), частка яких різко переважає над іншими видами сировини (Климентовицьке, Судилківське, Полонське та ін.). Для родовищ характерний високий ступінь освоєності і розробляються вони в основному на щебінь і бут, покладів високодекоративних відмін для облицювальних потреб поки що не виявлено (окрім, хіба що, Судилківського родовища, гранодіорити якого визнані придатними для виготовлення облицювальних блоків).

Специфічною мінеральною сировиною куща є група дуже щільно зосереджених родовищ первинних каолінів (Майдан-Вільські родовища, Полонське та ін.). Родовища не виділяються особливо значними запасами, характеризуються високою освоєністю і мають районне значення. В межах куща відкриті Буртинські родовища графіту і тугоплавких глин, перше з яких має добрі перспективи експлуатації у недалекому майбутньому і районне значення. Відомі також поклади сировини для будівельної кераміки, торфу, а також два родовища радонових вод (Полонське і Шепетівське), які не розробляються і можуть мати комплексоутворююче значення. Інші види сировини куща мають місцеве значення.

Другий мінерально-сировинний субрайон ( Хмельницький) охоплює північні райони Тернопільської (Кременецький, Шумський, Ланівецький), а також центральні і північно-західні райони Хмельницької (Віньковецький, Деражнянський, Ярмолинецький, Хмельницький, Волочиський, Красилівський, Славутський, Теофіпольський, Білогірський та Ізяславський) областей. Субрайон займає власне вододільні ділянки верхніх течій річок Гнізної, Горині, Смотрича, Збруча, Південного Бугу, Случі (Східно-Подільська структурно-пластова рівнина). Основними мінеральними ресурсами тут є сировина для будівельної та грубої кераміки, керамзитова сировина, представлені четвертинними суглинками і неогеновими глинами, пісок будівельний, а також торф. Дані види сировини переважають у балансі запасів більшості перелічених вище районів (рис. 1 ). Специфічною сировиною для субрайону є будівельна крейда та зернисті фосфорити, які інтенсивно розвідуються в останні роки. Відомі також незначні поклади вапняків-меліорантів та мінеральні води хлоридно-натрієвого типу.У межах субрайону нами виділяються Шумсько-Кременецький макрокущ , який охоплює Кременецький, Шумський, північну частину Ланівецького районів Тернопільської області і Білогірський район Хмельницької області та Славутський кущ. Визначальною специфікою макрокуща є підвищена концентрація торфових родовищ, які охоплюють значні площі і часто з’єднуються між собою. Типовими для даної території є також родовища бурого вугілля та крейди будівельної. Із будівельної сировини широко розповсюджені піски будівельні ( особливо у Білогірському районі ). Експлуатуються переважно торфові родовища, періодично – дрібні піщані поклади та єдине родовище крейди ( Підлісцівське ). Мінеральні ресурси макрокуща мають місцеве значення і не належать до комплексоутворюючих. Оцінюються перспективи нововідкритих у північних районах Тернопільської, Білогірському і Теофіпольському районах Хмельницької областей покладів зернистих фосфоритів.

Особливістю Славутського куща (Славутський та північна частина Ізяславського районів) є те, що тут майже повністю відсутні поклади кристалічних порід щита, які використовуються як будівельний камінь і є визначальними для Шепетівського куща. Відоме лише єдине опошуковане Мухарівське родовище рожевих гранітів, придатних для облицювальних робіт. Характерними мінеральними ресурсами Славутського куща є, у першу чергу, численні родовища пісків будівельних, які дуже компактно зосереджені у південно-західній частині Славутського та на прилягаючих ділянках Ізяславського районів. Родовища пісків відрізняються значними запасами та різним призначенням (для будівельних розчинів, для силікатної цегли, для бетону, для автошляхового покриття тощо) і в даний час інтенсивно експлуатуються. Специфічною сировиною для куща є нещодавно відкриті і досліджувані зараз поклади сапонітів – цінної агрохімічної сировини, яка, як і піски для певних потреб, має районне значення. Окрім того, в межах куща розвідані нечисленні родовища сировини для будівельної кераміки та велике родовище глин (Кривинське), придатних для цементного виробництва.