Історико-географічні передумови формування системи розселення Волинської області

Загалом поселення того часу поділялися на три групи: міські, сільські і поселення, що мають особливі права. Центральний статистичний комітет виділяв три види поселень: 1) адміністративно-промислові, або міські; 2) сільські великі, або суцільні; 3) сільські дрібні й одиничні (тобто такі, де проживала одна сім’я чи особа) [8].

У Російській імперії до міських поселень відносили міста, містечка і посади. Вони не мали строгих ознак, які б чітко розмежовували один тип міського поселення від іншого. Міста офіційно поділялися на губернські, повітові, безповітові, або заштатні. Останні часто називали містечками, їхня кількість точно не встановлена.

Одночасно існувала така номенклатура сільських поселень: село (за наявності церкви), сільце (за наявності садиби або будинку власника), деревня (за відсутності церкви), слобода (жителі звільнені від деяких податків).

У Волинській губернії виділяють як окремі населені пункти так звані промислові заклади, якими були рудні, поташні буди, ґути та інші невеликі об’єкти, де постійно мешкало кілька родин найманих робітників (табл. 1). Тоді ж казенна палата засвідчила, що в губернії існувало 129 містечок.

Таблиця 1

Структура населених пунктів Правобережної України у 1858 р. [8, c.34-39].

Губернія

Міські поселення

Сільські поселення

Всього поселень

міста повітові

міста заштатні

містечка

передмістя міст та містечок

промислові заклади

всього

суцільні, або великі

дрібні, одиничні

Волинська

12

142

10