Позакласні заняття фізичними вправами
а) час фіксується за секундоміром з моменту старту до перетинання м’ячем лінії воріт;
б) у випадку порушення послідовності обводки стояків або пробивання м’яча (вправа № 2) гравець повертається для повторення вправи з місця порушення, при цьому відлік часу продовжується.
Якщо після удару м’яч не перетнув лінію воріт або влучив у штангу або перекладину, вправа рахується не виконаною і гравцю нараховують штрафні бали за найменшим рахунком.
5. У вправі № 1 і 2 час ведення м’яча праворуч і ліворуч додається.
6. У вправі № 6 (діставання м’яча головою) результат визначається з розрахунку висоти підвішаного м’яча мінус зріст гравця, який вимірюється попередньо.
7. У всіх вправах особисті місця визначаються за найменшою кількістю очок.
3. Спортивні змаганняСпортивні змагання є однією з форм фізичного виховання школярів, за допомогою якої вирішується цілий ряд важливих освітніх і оздоровчих завдань. Однак більшість учителів вважає, що змагання є лише формою підсумування роботи, її кінцевим результатом. У цьому зв’язку варто нагадати, що змагання – це невід’ємна частина процесу фізичного виховання. Одна справа, коли досягнення учнів при розучуванні вправ на уроці оцінюються лише вчителем, і зовсім інша, коли діти передбачають оточення майбутніх змагань, де їм доведеться виступати перед суддями, глядачами. Це об’єднує учителя і учнів, підвищує відповідальність за вирішення навчальних завдань, що так важливо для підвищення ефективності педагогічного процесу. Отже орієнтування школярів на участь у змаганнях є стимулом сумлінного ставлення до навчання.
Беручи участь у змаганнях, учні збагачуються новими враженнями, глибше пізнають себе і своїх товаришів, переживають радість перемоги і гіркоту поразки. Атмосфера змагань дає змогу глибше пройнятися усвідомленням важливості занять фізичними вправами, тому бажано, щоб перша проба сил і перші враження школярів від участі у змаганнях були приємними, надовго запам’ятались.
Вивчення досвіду проведення внутрішкільних фізкультурних заходів показує, що змагання з легкої атлетики, волейболу, баскетболу, лиж і зовсім рідко – з гімнастики охоплюють незначну частину учнів 5-11 класів (молодші школярі до участі в них, як правило, не залучаються). Кожен клас незадовго до початку таких змагань готує найбільш здібних і добре підготовлених учнів, а решта дітей залишається пасивними спостерігачами. З огляду на це необхідно створити в школі умови, щоб змагання по-справжньому стали масовими, приносили дітям радість і задоволення.
За характером змагання поділяються на класифікаційні і некласифікаційні.
Класифікаційні змагання проводяться з обов’язковим дотриманням усіх вимог. Єдиної спортивної класифікації. Некласифікаційні змагання не передбачені спортивною класифікацією, їхня програма певним чином відхиляється від класифікації ,при їх проведенні допускаються спрощення правил змагань.
Незалежно від виду змагань всі вони включаються в загальний річний план роботи школи. А на початку навчального року розробляється положення і програма змагань.
Будь-яке змагання слід проводити грунтовно, без поспіху, забезпечуючи їх чітку організацію, яскравість і видовищність. Освітній, оздоровчий і тим більше виховний й пропогандиський ефект можливий за умови, якщо: програма змагань відповідає технічної і фізичної підготовленості учасників; методично правильна їх організація; є об’єктивність суддівства; уміле управління психоемоційним станом учасників і глядачів і т. ін.
Перш ніж почати підготовку до проведення будь-якого змагання необхідно:
1) створити оргкомітет з 3-5 чоловік, які мають досвід організації змагань;